Стартап екс-президента Neuralink випробує на людях біогібридний чип

Science Corporation залучила провідного нейробіолога Мурата Гюнеля для запуску клінічних випробувань біогібридного інтерфейсу «мозок — комп’ютер» (BCI). Про це пише TechCrunch.

Стартап заснований колишнім президентом і співзасновником Neuralink Максом Ходаком. Гюнель, завідувач кафедри нейрохірургії Єльської медичної школи, приєднався до проєкту як науковий консультант після дворічних переговорів.

Мета співпраці — хірургічно встановити в мозок пацієнта перший датчик для майбутнього інтерфейсу, який стане симбіозом вирощених у лабораторії нейронів та електроніки.

Компанія Science заснована у 2021 році. Минулого місяця вона завершила раунд фінансування серії C на суму $230 млн при оцінці в $1,5 млрд.

Передовим рішенням фірми є PRIMA — пристрій для відновлення зору у людей, які осліпли внаслідок макулярної дегенерації або подібних захворювань.

Science придбала технологію у 2024 році й планує розширити її застосування в Європі після схвалення місцевими регуляторами.

Далекоглядні плани

Ходак ставить перед стартапом амбітні цілі: створити надійні канали зв’язку між комп’ютером і мозком для лікування тяжких хвороб, а згодом — розширити людські можливості, аж до додавання нових відчуттів.

Neuralink та іншим організаціям уже вдалося відстежувати мозкову активність за допомогою електронних датчиків. Користувачі з BCI-імплантами можуть керувати комп’ютерами або виводити слова на екран, просто думаючи про них.

Втім, комерціалізація пристроїв лишається під питанням через регуляторні бар’єри та відносно невелику кількість пацієнтів.

Ходак вважає традиційний інвазивний метод із використанням металевих електродів тупиковим. З часом такий підхід призводить до ушкодження тканин і погіршення роботи самого імплантату.

Команда Science вирішила піти іншим шляхом.

«Ідея застосування природних зв’язків через нейрони і створення біологічного інтерфейсу між електронікою і людським мозком геніальна», — заявив Гюнель.

Інтеграція нейронів

Співзасновник і науковий директор Science Алан Мардінлі очолив розробку біогібридного датчика разом із командою з 30 дослідників. У фінальну версію пристрою вбудують нейрони, вирощені в лабораторії.

Нервові клітини спроєктовані так, щоб природно інтегруватися з нейронами в мозку, утворюючи міст між біологією та електронікою. Їх можна стимулювати світловими імпульсами.

У 2024 році стартап опублікував результати успішного тестування базової технології на мишах. Нині зусилля інженерів зосереджені на створенні прототипів і виробленні методів культивування клітин, що відповідають суворим медичним стандартам.

Гюнель консультуватиме команду, яка готується до клінічних випробувань на людях. Тривають переговори з комітетами з медичної етики, що контролюють експеримент за участі людей.

Першим кроком стане тестування вдосконаленого датчика без вбудованих нейронів усередині живого людського мозку.

Плани на майбутнє

На відміну від Neuralink, яка імплантує нейроінтерфейси безпосередньо в тканини, компанія Science розміщує пристрій на поверхні мозку під черепом. Вважається, що такий підхід знижує ризики для пацієнтів.

Команда планує знайти відповідних пацієнтів, які мають пройти серйозне хірургічне втручання. Наприклад, це можуть бути люди після інсульту, яким потрібно видалити частину черепа для зменшення набряку мозку.

Гюнель пропонує розмістити датчик на поверхні кори півкуль, щоб на практиці оцінити безпеку та ефективність зчитування нейронної активності.

У разі успіху BCI-система може допомогти в лікуванні неврологічних захворювань. Одним із перших застосувань стане м’яка електростимуляція ушкоджених клітин головного або спинного мозку для їх відновлення.

Більш складні сценарії включають моніторинг неврологічної активності у пацієнтів із пухлинами. Це дозволить завчасно попереджати медичний персонал про наближення нападів.

У більш віддаленій перспективі розглядається можливість використання інтерфейсу для зупинки прогресування хвороби Паркінсона.

Гюнель заявив, що за оптимістичного сценарію клінічні випробування пристрою розпочнуться у 2027 році.

Раніше користувач пристрою «мозок — комп’ютер» Гелен Баквалтер навчився створювати музику силою думки.