Біткоїн — антитеза системі чи її доповнення? Погляд економіста
Без належного криптовалютного законодавства Україна втрачає шанс на впровадження фінансових інновацій, однак наразі розгляд відповідних правил відкладено.
У розмові з ForkLog UA кандидат економічних наук Олексій Петрівський пояснює, як ця затримка шкодить економіці, чому біткоїн змушений взаємодіяти з системою, якій мав протистояти, та як врятувати крипторинок України від стагнації.
ForkLog UA (FLUA): Біткоїн було задумано як цензуростійкий актив і антитезу державним фіатним грошам. Як вважаєш, регулювання крипти взагалі потрібне? Чи треба воно зараз в Україні?
Олексій Петрівський (О.П.): Повна анонімність, відсутність контролю, неможливість відстеження транзакцій — це не лише свобода, а й середовище для злочинності. Суспільство починає захищатися від таких загроз через регуляцію або блокування. Відповідно, біткоїн має входити у поле взаємодії з інституціями, проти яких був задуманий.
Біткоїн не є протилежністю державним грошам. Він є альтернативою, доповненням, іноді викликом, але не заміною. У розумній системі біткоїн і фіат можуть співіснувати: один — як резервний, нецензурований актив, інший — як гнучкий інструмент економічної політики.
Творці біткоїна правильно відчули симптоми хвороби, а сам проєкт поставив правильні запитання сучасній фінансовій системі.
Що стосується безпосередньо України — безумовно, регулювання криптовалют потрібне. Як мінімум, тому, що відсутність правового статусу створює правову невизначеність, що ускладнює їх використання і інтеграцію в економіку.
Без належного регулювання криптовалюта може використовуватись для відмивання коштів, фінансування тероризму, а також нести певні макроекономічні ризики для країни.
Тут ключове — яка саме форма регулювання? Правила мають одночасно захистити інтереси як держави так і громадян, а головне — не стримували розвиток інноваційної фінансової індустрії.
FLUA: Нещодавно законопроєкт про криптовалюти було знято з порядку денного Верховної Ради, зокрема, через невідповідність тексту до регламенту MiCA та ризики проникнення на ринок небажаних учасників. Чи виправдані ці занепокоєння? Чи зумовлене це рішення політичними мотивами?
О.П.: Я б назвав ці зауваження необґрунтованими. Аналогічні вимоги можна було б висунути і до альтернативного варіанту законопроєкту, запропонованого Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР).
Щодо того, чи було це рішення обумовлене політичними мотивами — такі розмови є, але важко сказати, чи мають вони певне підґрунтя чи просто спекуляції.
Єдине, що можна сказати однозначно, це те, що відсутність регулювання крипторинку негативно впливає на економіку та стримує розвиток інноваційних технологій в Україні.
Будь-яка затримка з прийняттям криптовалютного законопроєкту грає проти держави. Капітал, як відомо, тече туди, де правила зрозумілі, а не туди, де тривають нескінченні дискусії.
FLUA: Якби ти впроваджував податок на крипту, якою була б ставка? З чого саме стягувався б податок?
О.П.: По-перше, оподаткуванню має підлягати лише фактично реалізований дохід, а не сам факт володіння криптоактивами.
Це приріст капіталу (capital gains) від продажу криптовалюти, обміну її на фіат або інші товари та послуги. Також потрібно оподатковувати доходи від майнінгу та стейкінгу, враховуючи ринкову вартість отриманих токенів на момент нарахування, а також аірдропи та інші форми винагород.
Якщо ми говоримо про фізичних осіб, то розумною, на мій погляд, була б ставка 5% на прибуток. Опціонально — військовий збір до завершення війни. Це конкурентний показник у порівнянні зі світовою практикою, достатній для стимулювання добровільної легалізації криптооперацій в країні.
FLUA: А як щодо CBDC? Чи потрібен такий «фіат у цифровій обгортці» взагалі? Якими можуть бути ризики? Які перспективи подібної ініціативи в Україні?
О.П.: CBDC, на мою думку, є продовженням еволюції грошей, їх форми. Такі активи, як ще одна форма грошей, на додачу до готівкових та безготівкових, покликані закрити ті операційні потреби, які недостатньо ефективно закриває наявна застаріла фінансова інфраструктура. Криптовалюти, зокрема, стейблкоїни, вже вирішують деякі з цих проблем.
Насправді, практично всі побоювання, що виникають стосовно використання CBDC для блокування небажаних операцій, вже технічно втілені у межах існуючих фінансових інструментів.
Впровадження центральним банком країни цифрової валюти може надати урядам прямий доступ до гаманців користувачів, що спростить процеси стягнення податків, штрафів або блокування рахунків. Однак це лише питання простоти виконання адміністративних дій, а не їх можливості або неможливості взагалі.
Інновації в цій області залежать від віри та впевненості в тому, що центральний банк та інші державні установи не зловживатимуть новими можливостями контролю. Правильно спроєктовані CBDC повинні слугувати безпечним і нейтральним засобом платежу, навколо якого може бути сформована нова платіжна екосистема.
Щодо перспектив впровадження такої форми в грошей в Україні, то вони безумовно є. НБУ активно працює в даному напрямку.
FLUA: Чи можна інвестиційні можливості крипти вважати гідною альтернативою українському фондовому ринку?
О.П.: Я б не розглядав криптовалюти як повноцінну альтернативу українському фондовому ринку. Вони формують нову нішу високоризикових цифрових активів, яка заслуговує на увагу в контексті глобальних фінансових змін.
Для українського інвестора криптовалюта — це реальна альтернатива з низьким порогом входу, яка дає доступ до динамічного фінансового світу, якого майже не існує в традиційній системі. Але це інструмент з іншим профілем ризику, типом аналізу і зовсім іншим рівнем відповідальності.
FLUA: Чи вважаєш біткоїн надійним засобом збереження капіталу в умовах української економіки?
О.П.: Біткоїн не є повноцінною альтернативою банківським інструментам збереження капіталу. Він виконує функцію фінансової страховки в умовах високої невизначеності.
Роль біткоїна у портфелі, на мою думку, є допоміжною, а не основною. Це можливість тримати ліквідний актив поза межами банківської системи, без валютного контролю та обмежень на виведення, що особливо важливо в умовах регуляторної турбулентності.
Разом з тим, біткоїн не забезпечує прогнозованості. Його курс формується переважно спекулятивним попитом. Немає також механізмів захисту інвесторів, на які спирається традиційний фінансовий сектор.
З огляду на ризик-профіль, біткоїн доцільно використовувати в обсязі 5–10% інвестиційного портфеля клієнтів, що володіють базовою фінансовою грамотністю та приймають ринкові ризики.
FLUA: Чи є DeFi-платформи з кредитування конкурентами банків? Чи можуть банки ефективно співіснувати з децентралізованими фінансами?
О.П.: DeFi не є прямими конкурентами банків у класичному розумінні. Це технологічний виклик, який змінює уявлення про фінансове посередництво.
Проєкти в цьому сегменті демонструють, як робити фінансові операції без банків, бірж, брокерів, комплаєнсу і відділень. Це не означає, що вони кращі, але вони демонструють альтернативу.
Там, де банки діють повільно, дорого і зарегульовано (особливо в країнах з низькою банківською інклюзією), DeFi виглядає привабливо.
Насьогодні децентралізовані платформи з кредитування не є серйозними конкурентами банків, можу припустити, що рівень конкуренції, в майбутньому буде зростати, але говорити про це наразі передчасно. Я думаю, швидше буде певна нова форма співіснування з потенціалом до симбіозу.
Так, позики через DeFi можна отримати за кілька хвилин без KYC, без кредитного скорингу, без бюрократії. Це привабливо для фрілансерів, бізнесів у країнах із нестабільними фінансовими системами чи людей без доступу до традиційного банкінгу.
В свою чергу банки — захищене середовище з гарантіями, страхуванням вкладів, державним наглядом. DeFi не має подібних механізмів захисту від шахрайства або втрати коштів.
Сегмент поки що мало взаємодіє з реальними бізнесами. Банки ж мають досвід, інструменти і репутацію для кредитування підприємств, агросектору, іпотеки тощо.
Справжній потенціал співпраці з децентрализованими фінансами — модель DeFi-as-a-Service, коли банк надає свій юридичний каркас, клієнтську базу та комплаєнс, а DeFi — технологію.
FLUA: Чи становлять криптовалюти загалом загрозу традиційній фінансовій системі?
О.П.: На мою думку, криптовалюти не становлять екзистенціальної загрози традиційній фінансовій системі. Вони підривають окремі її монополії та вимагають трансформації її підходів.
Безумовно, поява криптовалюти несе певні ризики для TradFi. Об’єми транзакцій у стейблкоїнах — один із прикладів. Такі обсяги грошової маси поза банківською системою можуть становити загрозу макроекономічній стабільності ряду країн.
З іншого боку, криптовалюта несе в собі прогресивне бачення щодо поточної фінансової системи. Блокчейн і смартконтракти демонструють, що частину інфраструктури можна просто замінити кодом, миттєві транзакції можуть проходити без посередників, децентралізовані ринки — працювати без біржових операторів тощо.
Але традиційна система — не пасивний глядач. Вона вже адаптується до нових викликів: це розробка CBDC, створення різного роду інноваційних фінтех-продуктів, інтеграція криптовалютних рішень банками, біржами і навіть Visa та Mastercard у свою інфраструктуру.
Підсумовуючи, поява криптовалют послужила поштовхом до вдосконалення і модернізації традиційної фінансової системи, а не запустила процес її руйнування.
FLUA: Розкажи трохи про себе — свій бекграунд, погляди на крипту, підходи і помилки у інвестуванні.
О.П.: Весь мій практичний досвід, робота, від самого початку були пов’язані з банками, економікою, фінансами.
Коли я вперше почув про крипту, я подумав, що це чергова піраміда. А оскільки про неї почали говорити серйозні джерела, я пішов вивчати, що це таке, і відповідно, змінив свою думку.
Я не розділяв оптимізму криптоентузіастів, які вірили, що крипта ось-ось поховає діючу фінансову систему, національні валюти, і побудує на їх місці новий казковий фінансовий світ. Не поділяю також скептицизму багатьох економістів, які чомусь продовжують ігнорувати криптовалюту.
Не пригадую якихось помилок у своїх інвестиціях, оскільки завжди діяв виважено і обережно в цьому плані. Інколи занадто обережно. Можна було б купити значно більше біткоїну на етапі мого знайомства з цією криптовалютою. Ще був інцидент, коли втратив паролі від свого біткоїн-гаманця.
FLUA: Яку книгу порадив би нашим читачам?
О.П.: Враховуючи те, що читачі, мабуть, непогано розбираються в крипті, я не стану рекомендувати книги з цього напрямку. Натомість, я порекомендую кілька книг з економіки і монетарної теорії, які дозволять краще оцінювати місце і перспективи криптовалюти в сучасній фінансовій системі. Це Рендал Рей «Сучасна теорія грошей», Джеймс Рікардс «Валютні війни», Мілтон Фрідман «Монетарна історія Сполучених Штатів 1867–1960».