CARF: нова реальність оподаткування криптовалют
Автор: Андрій Мельник, юрист практики технологій та інвестицій в Juscutum.
З 2026 року операції з криптовалютами перестали бути поза увагою податкових органів. Криптобіржі та інші провайдери почали збирати дані про транзакції своїх клієнтів, а у 2027 році відбудеться перший автоматичний обмін цією інформацією між країнами.
Для криптовалют запроваджується механізм прозорості, аналогічний до стандарту CRS, який уже діє для банківських рахунків.
Що таке CARF?
CARF (Crypto-Asset Reporting Framework) — це міжнародний стандарт звітності про криптоактиви, розроблений організацією економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР). Його мета — зробити обіг криптовалют прозорим та запобігти ухиленню від сплати податків.
За цим стандартом криптопровайдери — біржі, брокери, обмінники та інші сервіси — зобов’язані збирати дані про своїх клієнтів і їхні операції, а потім щороку передавати їх податковим органам.
Надалі ця інформація підлягає автоматичному обміну між податковими органами 56 країн, серед яких переважна більшість держав-членів ЄС, Велика Британія, Японія, Ізраїль, Австралія, Канада, Швейцарія. До переліку також входить низка ключових фінансових та офшорних юрисдикцій, зокрема, Кайманські острови, Британські Віргінські острови, Багамські острови, тощо. США планує очікуваний старт обміну з 2029 року.
Криптобіржі, брокери та інші платформи стануть для податкових органів новим джерелом даних. Вони надаватимуть інформацію про криптовалютні операції, яку податкові інспекції зможуть використати для нарахування податків і перевірок.
Як це працює
Податкові органи отримуватимуть агреговану інформацію про всі такі операції, включно з деталізацією за типами транзакцій. Навіть якщо ви переводите кошти на свій особистий гаманець, біржа все одно зобов’язана повідомити про цю операцію і зазначити її обсяг.
Це означає, що навіть некастодіальні анонімні гаманці більше не гарантують анонімності, а у разі потреби податкова зможе з’ясувати, кому належить зовнішня адреса.
Хто зобов’язаний звітувати
CARF поширюється на всіх постачальників послуг з криптовалютами. До цієї категорії належать не лише великі централізовані біржі, а й брокери, обмінники, оператори криптоматів та провайдери кастодіальних гаманців. Під дію стандарту можуть підпадати навіть платформи, що працюють у форматі peer-to-peer, якщо вони фактично сприяють обміну активів між користувачами.
Такі компанії повинні щороку передавати податковим органам дані про всі операції клієнтів, незалежно від того, відбувалися вони між різними країнами чи всередині однієї юрисдикції.
Це означає, що приховати рух коштів, залишивши їх «усередині країни», більше не вийде: будь-які транзакції з криптовалютами підлягають звітності та можуть стати предметом автоматичного міжнародного обміну.
Які дані збираються
Криптовалютні платформи працюватимуть за принципом «знай податковий статус клієнта». Під час реєстрації або при наступному оновленні профілю користувач повинен підтвердити країну податкової резидентності та надати податковий ідентифікаційний номер (TIN).
Для фізичних осіб платформи фіксуватимуть імена, адресу та дату народження разом із даними про податкову резиденцію.
Для юридичних осіб, окрім загальної інформації, додаватиметься інформація про реєстрацію компанії, директора та кінцевих бенефіціарів — тобто про осіб, які фактично контролюють бізнес.
Усі ці ідентифікаційні дані зберігатимуться у провайдера і щорічно передаватимуться податковим органам разом із зведеною інформацією про операції: категоріями транзакцій (продаж, обмін, перекази, доходи від стейкінгу чи airdrop) і сумарними показниками по кожному виду активу за рік.
У результаті податкові служби отримають можливість зіставляти ідентифікаційну інформацію клієнта з агрегованими даними по його операціях, що дасть повнішу картину руху коштів у криптовалютах.
Нормативна база
Стандарт CARF був остаточно затверджений ОЕСР у жовтні 2022 року та оновлений у червні 2023-го. Для його реалізації країни підписують багатосторонню угоду (CARF-MCAA), яка передбачає автоматичний обмін податковою інформацією за криптовалютними операціями. Цей механізм побудований за аналогією з уже відомим CRS для банківських рахунків.
Станом на сьогодні до CARF приєдналося понад 50 юрисдикцій, серед яких практично всі країни ЄС, Велика Британія, Швейцарія, Кіпр, Норвегія, Канада, Японія, Корея, Сінгапур, Бразилія та Австралія. У 2027 році обмін даними стартує в цих країнах, а з 2028-го доєднаються США, ОАЕ, Гонконг та ще низка держав. Лише кілька країн, наприклад, Індія, поки що утримуються від підписання угоди, але міжнародний тиск поступово звужує простір для таких винятків.
Варто підкреслити, що США наразі не є учасником CARF-MCAA і обрали власний шлях регулювання. Проте влада США публічно заявила про намір узгодити свої стандарти з CARF до 2028 року. Це означає, що прозорість операцій з криптовалютами у світі стане врегульованою.
ЄС: DAC8 та Travel Rule
Європейський Союз одним із перших імплементував положення CARF у своє законодавство. Директива DAC8, ухвалена у жовтні 2023 року, зобов’язує всі 27 країн ЄС запровадити звітність щодо криптовалют. Національні закони мають бути оновлені до кінця 2025 року, а з 1 січня 2026-го платформи почнуть збирати дані про операції. У січні 2027 року ця інформація вперше буде передана податковим органам і далі автоматично обмінюватиметься між державами-членами.
Окрім податкової звітності, у ЄС запроваджується й фінансовий моніторинг операцій з криптовалютами. З грудня 2024 року починає діяти так зване правило «Travel Rule». Воно вимагає, щоб постачальники послуг надавали повну інформацію про відправника й одержувача для кожного переказу, навіть якщо його сума менша за €1000.
Це означає, що при виведенні коштів на некастодіальні гаманці користувач повинен буде підтвердити, що адреса належить саме йому. Для переказів понад €1000 верифікація стане обов’язковою — наприклад, через пробний переказ, криптографічний підпис чи скриншот гаманця. Якщо ж кошти переводяться на адресу, що належить іншій особі, біржа повинна зібрати дані і про цю особу, або відмовити у транзакції.
Таким чином, у ЄС зникає можливість анонімного виведення коштів на «холодні гаманці» — дані про всі адреси будуть відомі провайдерам і можуть співставлятися з податковою звітністю за CARF.
Україна: поточний статус
Україна вже обмінюється фінансовою інформацією за стандартом CRS. Водночас до CARF-MCAA Україна поки не приєдналася. Регулятори публічно декларують намір гармонізуватися з підходами ЄС (MiCA/TFR/DAC8), тож імплементація правил, сумісних із DAC8, імовірна після запуску повного правового режиму для віртуальних активів і податкових змін.
Вже за кілька років податкові органи матимуть безпрецедентний масив даних про криптоактиви, і спроби приховати доходи або не сплатити податки можуть призвести до відчутних наслідків.
Виникає низка ризиків, з якими може зіткнутися бізнес чи інвестор, який не забезпечив податкову прозорість криптооперацій:
- Донарахування податків. Після запуску обміну даними податкові органи зможуть виявляти незадекларовані доходи від операцій з криптовалютами та донараховувати зобов’язання заднім числом.
- Штрафи і пені. Донарахування майже завжди супроводжується фінансовими санкціями й нарахуванням пені за прострочення.
- Податкові перевірки і зіставлення даних. Інформація, отримана за CARF, зіставлятиметься з банківськими даними, звітами контрагентів і деклараціями. Невідповідності призведуть до запитів документів і документальних перевірок.
- Блокування рахунків і транзакцій. Нетипова активність (масові виведення на неідентифіковані гаманці, операції через ризикові юрисдикції тощо) може спричинити тимчасове блокування акаунтів до з’ясування обставин, затримки платежів і репутаційні втрати.
- Кримінальна відповідальність. Умисне ухилення від сплати податків у значних розмірах може потягнути кримінальну відповідальність. Додатково необліковані доходи від операцій з криптовалютами можуть кваліфікуватися як відмивання коштів.
Глобальна прозорість
Криптовалюти більше не є анонімними коштами для податкових органів — глобальні правила прозорості фактично прирівнюють обіг криптоактивів до традиційних фінансів.
З одного боку, це створює значні виклики для бізнесу та інвесторів, які звикли до конфіденційності: доведеться перебудувати процеси, ретельно виконувати податкові зобов’язання і адаптуватися до нових стандартів комплаєнсу.
З іншого боку, довгостроково такі зміни можуть зробити криптоіндустрію зрілішою та привабливішою для інституційних гравців — коли прозорі правила гри будуть зрозумілими, великі компанії з меншою осторогою заходитимуть на цей ринок. У будь-якому разі ера, коли платежами в криптовалютах можна було легко приховувати доходи, добігає кінця.