Думка: CLARITY Act стане основою надійного, захищеного і вигідного крипторинку в Україні
Автор: Даниїл Волощук, старший юрист практики Технологій та інвестицій в Juscutum.
Комітет Сенату США з банківської діяльності, житлового будівництва та міських справ 14 травня 2026 року проголосував за просування законопроєкту H.R. 3633, Digital Asset Market Clarity Act of 2025, більш відомого як CLARITY Act, і рекомендував його для подальшого розгляду Сенатом.
За офіційним повідомленням сенатора Анджели Олсобрукс, законопроєкт пройшов з результатом 15 голосів проти 9. Проте це ще не означає, що закон уже ухвалений: після комітетського етапу текст має пройти голосування в Сенаті. У разі змін, порівняно з версією Палати представників, йому знадобиться ще й повторне погодження.
З CLARITY Act законотворці намагаються розв’язати багаторічну проблему американського права: коли цифровий актив є цінним папером, коли товаром, а коли окремим платіжним або технологічним інструментом. Його логіка полягає у перерозподілі компетенції між SEC (Комісія з цінних паперів США) та CFTC (Комісія з торгівлі товарними ф’ючерсами) і побудові окремого режиму для цифрових товарів, їхніх емітентів, бірж, брокерів, дилерів та кастодіанів.
Які цифрові активи регулює CLARITY Act
CLARITY Act починає з введення базового поняття «digital asset»: цифрового представлення вартості, записаного у криптографічно захищеному розподіленому реєстрі або подібній технології. Далі документ розділяє цифрові активи на кілька правових категорій, і саме від цієї класифікації залежить, чи застосовуватиметься до надавачів послуг режим SEC, CFTC або спеціальні винятки.
Цифрові комодіті
Ключова категорія законопроєкту: «digital commodity», тобто цифровий актив, внутрішньо пов’язаний із блокчейн-системою, вартість якого походить або, як очікується, походитиме від використання цієї системи.
До цієї категорії не потрапляють банківські депозити, традиційні товари, деривативи, інвестиційні фонди, твори мистецтва, відеоігрові предмети, колекційні активи, віртуальна земля, бонусні бали, ноти, інвестиційні контракти та інструменти, що дають право на прибуток, дохід, борг або активи емітента.
Активи інвестиційних контрактів
Окрема конструкція: «investment contract asset». Це цифровий товар, який може перебувати у виключному володінні користувача, передаватися від користувача користувачу (peer-to-peer) без обов’язкового посередника, записаний у блокчейні, але продається або передається в межах інвестиційного контракту.
Такий підхід відділяє сам токен від правової природи конкретної транзакції: він може бути цифровим товаром, але первинний продаж для залучення капіталу може підпадати під режим інвестиційного контракту.
Платіжні стейблкоїни та інші спеціальні активи
Законопроєкт також виокремлює «permitted payment stablecoins», які за певних умов мають бути виведені з-під загального режиму цінних паперів, хоча SEC зберігатиме окремі повноваження щодо протидії шахрайству та маніпуляціям.
У тексті також згадуються стейблкоїни забезпечені комодіті, транзакції з використанням міксованих цифрових активів, торгові активи та окремим розділом виділені дослідження щодо NFT, що показує намір Конгресу охопити не лише класичні токени, а й суміжні ринкові конструкції.
Хто регулюватиме ринок
CLARITY Act не створює єдиного крипторегулятора, натомість, він ділить повноваження між уже існуючими органами, перш за все — SEC та CFTC.
CFTC отримує центральну роль щодо цифрових товарів. Законопроєкт надає відомству виключну юрисдикцію щодо цифрових комодіті: платформи обміну, брокери, ділери. Для таких посередників передбачено режим реєстрації, ведення книг і записів, членства у відповідній саморегулівній організації, розкриття інформації клієнтам та сегрегації клієнтських активів.
Це важливо, оскільки до CLARITY Act у США існує регуляторний розрив щодо спотових ринків цифрових активів, які не є цінними паперами: CFTC має повноваження щодо протидії шахрайству та маніпуляціям, але це буде не повноцінний режим поточного нагляду за такими ринками.
SEC зберігає роль щодо інвестиційних контрактів, первинних пропозицій, розкриття інформації, а також антишахрайського та антиманіпуляційного правозастосування. Водночас законопроєкт звужує юрисдикцію SEC щодо цифрових активів, які відповідають визначенню цифрових комодіті, та створює новий виняток для певних пропозицій цифрових товарів на суму до $75 млн протягом 12 місяців за умови виконання вимог щодо розкриття інформації про такі товари.
Разом відомства мають здійснювати спільне нормотворення щодо ключових понять, зокрема цифрових комодіті, а також узгоджувати взаємні процедури нагляду, щоб уникнути дублювання для суб’єктів, які можуть одночасно потрапляти у периметр обох регуляторів.
Казначейство, FinCEN, банківські регулятори та штати також залишаються в системі регулювання. Текст законопроєкту передбачає роль Казначейства США та FinCEN (Мережі з боротьби з фінансовими злочинами) у питаннях AML/CFT, санкцій та незаконного фінансування, а також залучає інших регуляторів як Федеральний резерв США, FDIC (Федеральна корпорація страхування депозитів) і штатних регуляторів у питаннях кастодіального зберігання, банківської діяльності та пруденційного нагляду.
Що в законопроєкті можна вважати позитивним
Перший очевидний плюс — спроба замінити регулювання через штрафування на визначені і конкретні правила. Для бізнесу це означає можливість заздалегідь оцінити, який режим застосовується до активу, біржі, брокера, дилера, кастодіана або первинного продажу токенів.
Другий плюс — поява спеціального режиму для спотових ринків цифрових товарів. Якщо цифровий актив не є цінним папером, але активно торгується на централізованих платформах, CLARITY Act намагається не залишати цей ринок у сірій зоні, а переводить біржі, брокерів і дилерів у режим реєстрації та нагляду CFTC.
Третій плюс — розкриття інформації. Законопроєкт вимагає від емітентів розкривати статус «зрілості» токенів, токеноміку, ризик-фактори та іншу інформацію. Для окремих пропозицій цифрових товарів передбачено спеціальний режим на кшталт спрощеного публічного розкриття.
Зареєстровані посередники також повинні розкривати інформацію клієнтам, зберігати клієнтські активи окремо від власних та не використовувати клієнтські активи для стейкінгу чи іншої діяльності у блокчейн-сервісах без прямої вказівки клієнта.
Четвертий плюс: захист технологічної інфраструктури. Законопроєкт захищає некастодіальних розробників і постачальників інфраструктури від автоматичного прирівнювання до операторів переказу грошей (money transmitters) лише через створення або публікацію програмного забезпечення, надання інструментів для самостійного зберігання чи підтримку блокчейн-інфраструктури.
Також проєкт захищає діяльність на кшталт валідації транзакцій, запуску нод, публікації протоколів, розробки гаманців і надання інтерфейсів до блокчейну, якщо така діяльність не передбачає контроль над клієнтськими активами.
Що викликає занепокоєння
Найбільш обговорюване питання останніх місяців — заборона або обмеження нарахування відсотків і винагород, пов’язаних зі стейблкоїнами.
У самому проєкті CLARITY Act цифровий актив не вважається цифровим комодіті, якщо він дає власнику право на відсотки, повернення основної суми або участь у доходах чи прибутках емітента. Водночас представники банківської індустрії наполягають, що наступна версія законопроєкту має ще сильніше обмежити отримання винагород за утримання стейблкоїнів, щоб не допустити відтоку депозитів із банківської системи.
Для банків це питання фінансової стабільності та кредитування громад, а для криптоіндустрії це ризик того, що законодавець фактично заборонить частину легальних бізнес-моделей, які побудовані на передачі користувачам доходу від резервних активів або супутніх платіжних операцій.
Друга проблема — потенційні прогалини в регулюванні. Визначення окремих термінів та численні перехресні посилання на закони про цінні папери та комодіті можуть зробити режим складним у застосуванні, а багато практичних питань залишаються законопроєктом на майбутнє окреме рішення від SEC і CFTC.
CLARITY Act визначає архітектуру регулювання, але немає гарантій, що через рік після набрання чинності законом правила регулювання будуть достатньо простими для бізнесу та достатньо захисними для інвесторів.
Третє застереження — якість розкриття інформації для роздрібного користувача. Поточна версія законопроєкту передбачає зобов’язання щодо розкриття технічної і юридичної інформації, але, здебільшого, вони будуть зрозумілими програмістам або юристам, але не звичайним користувачам.
Наступні кроки щодо CLARITY Act
Після голосування 14 травня законопроєкт не стає законом автоматично. Наступний етап полягає в узгодженні цього тексту Сенатом.
Якщо Сенат ухвалить власну версію і вона відрізнятиметься від поточного тексту Палати представників, документ має повернутися до Палати представників для погодження оновленої версії. Лише після проходження обох палат однаковий або погоджений текст може бути направлений Президенту США для підпису або вето.
Після набуття чинності частина положень законопроєкту потребуватиме подальших доопрацювань. SEC і CFTC мають розробити конкретні правила реєстрації учасників ринку цифрових активів, розкриття інформації, перехідних режимів, кастодіального зберігання та взаємодії цього законопроєкту з чинними законами про цінні папери та комодіті.
Орієнтир у регулюванні
Сильною стороною CLARITY Act є визначення того, що не кожен токен має автоматично регулюватися як класичний цінний папір. Його слабка сторона полягає у тому, що в поточній редакції відсутня конкретика з приводу практичного застосування нових норм, особливо, в частині пруденційних та інших вимог до надавачів послуг з цифровими активами.
Для українських юристів і бізнесу цей законопроєкт може бути цікавим як другий після європейської регуляції MiCA глобальний орієнтир у підходах до розмежування утилітарних токенів від інвестиційних контрактів, стейблкоїнів, DeFi-інфраструктури та централізованих криптопосередників.
В контексті поточного пригальмованого процесу прийняття власного українського закону про ринок віртуальних активів, деякі з концепцій CLARITY Act можуть стати основою для створення надійного, захищеного і вигідного для учасників крипторинку в Україні.