Що таке грошовий агрегат M2 і як він пов’язаний з крипторинком?

Світові центробанки за останні роки влили в економіку трильйони доларів, що спричинило стрімке зростання грошової маси M2. Цей показник часто фігурує в поясненнях інфляції, динаміки цін на фінансові активи та навіть впливає на ринок криптовалют.

Що таке M2?

Грошовий агрегат M2 є одним із показників грошової маси — загальної кількості грошей в економіці. Ця маса включає всі готівкові та безготівкові кошти, що перебувають в обігу на певний момент. 

Для оцінки її структури центробанки визначають кілька рівнів ліквідності грошей — агрегати M0, M1, M2 та M3 (від найліквідніших форм до найменш ліквідних).

Агрегат M2 вважається показником широкої грошової маси. Сюди входять:

• готівкові кошти — банкноти і монети, що перебувають в обігу (агрегат M0);
• кошти на поточних рахунках — депозити до запитання (чекові рахунки тощо), які разом з готівкою складають агрегат M1;
• ощадні депозити та рахунки грошового ринку — кошти на банківських рахунках, які можна відносно швидко зняти або переказати;
• строкові вклади малих обсягів та роздрібні інвестиційні фонди — наприклад, у США враховуються строкові депозити до ~$100 тис. та пайові фонди грошового ринку.

M2 охоплює гроші, які можуть бути швидко залучені в обіг, хоч і з трохи більшими зусиллями, ніж кошти M1.

Як M2 впливає на фінансові ринки?

Коливання грошової маси M2 безпосередньо позначаються на економічних процесах і стані ринків. Збільшення або зменшення кількості грошей в обігу є важливим фактором, що впливає на виробництво, зайнятість, ціни та відсоткові ставки. 

Коли центробанк «друкує гроші» — наприклад, знижує облікові ставки чи запускає програми кількісного пом’якшення (QE) — кредити стають дешевшими, а ліквідність у системі зростає. Це стимулює кредитування, інвестиції та споживання, пожвавлюючи економічну активність. Водночас надмірне розширення грошової маси без відповідного зростання економіки призводить до інфляції.

Центральні банки намагаються тримати показники грошової маси в «здорових» межах, балансуючи між підтримкою економічного зростання та стримуванням інфляції.

Важливо, що частина нових грошей неминуче потрапляє на фінансові ринки. Коли M2 зростає, в обігу з’являється більше вільних коштів, а інвестори вкладають їх у різні активи. 

Збільшення грошової маси M2 зазвичай створює сприятливі умови для ризикових активів (акції, венчурний капітал, криптовалюти тощо), оскільки в систему надходить більше ліквідності, яка спочатку прямує саме на такі ринки. 

Якщо центральні банки переходять до жорсткішої монетарної політики (підвищують ставки, скорочують програми рефінансування), темпи зростання M2 уповільнюються або навіть знижуються. 

Вилучення ліквідності з системи призводить до того, що попит на ризикові активи падає — ринки переживають корекцію, або переходять у фазу «ведмежого» тренду. В таких умовах інвестори менше ризикують і переміщують капітал у більш консервативні інструменти (наприклад, облігації або готівку). 

Динаміка M2 фактично сигналізує про доступність грошей для інвестицій: коли грошей багато, ринки «на підйомі», а коли ліквідність стискається — апетит до ризику згасає.

M2 та криптовалютний ринок

Ринок криптовалют, і особливо біткоїн, чутливо реагує на глобальні зміни ліквідності. Історично стрибки ціни біткоїна до нових максимумів співпадали з періодами різкого збільшення грошової маси M2. 

Наприклад, у 2020–2021 роках центральні банки у відповідь на пандемію суттєво розширили пропозицію грошей — Федеральна резервна система знизила ставки майже до нуля і здійснила масштабне вливання ліквідності. Швидке зростання M2 в цей період збіглося з одним із найстрімкіших буллранів біткоїна.

Інвестори, очікуючи інфляцію та знецінення фіатних валют через безпрецедентне «друкування» грошей, частково переорієнтувалися на криптоактиви як на хедж від інфляції. В результаті за цей період ціна BTC зросла в кілька разів.

Навпаки, у періоди, коли глобальна ліквідність перестає зростати, криптовалютний ринок схильний до стагнації або спадів. Так, у 2014–2015 роках темпи приросту M2 у світі суттєво вповільнились (подекуди спостерігалося навіть скорочення грошової маси), і це супроводжувалося глибоким падінням ціни біткоїна — затяжним «ведмежим» ринком. 

Подібну динаміку спостерігали й надалі: коли ФРС США та інші великі центробанки згортали стимулюючі програми (як, наприклад, у 2018 чи 2022 роках), криптовалютні котирування переживали затяжні просадки. 

Варто зазначити, що біткоїн було спроєктовано з протилежним до фіата підходом до грошової пропозиції. Емісія BTC обмежена алгоритмом — всього буде випущено 21 мільйон монет, і темп випуску постійно сповільнюється через регулярні халвінги. На відміну від цього, центробанки можуть теоретично збільшувати грошову масу (M2) без верхньої межі. 

Через цю різницю багато хто називає біткоїн «цифровим золотом» і бачить у ньому привабливий актив в умовах інфляції. Зокрема, прихильники BTC розглядають його як захист від ризику знецінення валют, що виникає при надмірному розширенні грошової маси. Така репутація приваблює додатковий капітал у криптовалюти в часи, коли традиційні гроші знецінюються.

Для учасників крипторинку динаміка M2 перетворилася на важливий макропоказник. Зростання глобальної грошової маси часто сигналізує про сприятливі умови для інвестицій у ризикові активи, тоді як її скорочення — про потенційні труднощі. Розуміння цього зв’язку допомагає краще оцінювати ризики і можливості в традиційних фінансих і в світі криптовалют.