Війна та нейромережі: як штучний інтелект використовують на полі бою

Уявіть: військо рятується втечею, а його переслідують десятки невеликих дронів, на перший погляд невідмінних від аматорських.

Пристрої обладнані камерами для сканування місцевості та процесорами, які дозволяють автономно прийняти рішення щодо обрання цілі.

Безпілотники починають знищувати вантажівки та окремих солдатів, вибухаючи при контакті з об’єктом.

Це не наукова фантастика про війни майбутнього, а подія, що вже сталася навесні 2020 року. Тоді вірні Халіфі Хафтару солдати відступали від сил лівійського уряду, яких підтримувала Туреччина.

За словами представників Організації Об’єднаних Націй, дрони, що здатні працювати без участі людини, «стежили» за тими, хто рятувався втечею.

Тоді в ООН зафіксували перший випадок в історії, коли безпілотник без наказу від оператора вбив людину.

Це лише один приклад використання автономних систем на полі бою, і є безліч інших варіантів їхнього застосування для різних завдань.

Ми з’ясували, на що здатний штучний інтелект у військовій справі та як збройні сили різних країн задіюють технологію на практиці.

ШІ-алгоритми у військовій справі

Штучний інтелект та алгоритми машинного навчання відіграють ключову роль у воєнних діях.

Збройні сили почали застосовувати технологію ще до того, як вона стала звичайним явищем у цивільному житті. Весь цей час інженери активно тестували безліч алгоритмів, розвивали їх, доопрацьовували та навчали виконувати дедалі складніші завдання.

На сьогодні військові можуть використовувати ШІ для:

• вербування солдатів;
• підготовки воєнних до виконання завдань;
• ухвалення стратегічних рішень;
• обробки даних та досліджень;
• прогнозування майбутнього;
• виявлення та розпізнавання об’єктів;
• ліквідації цілей;
• моніторингу загроз;
• транспортування людей та об’єктів;
• допомоги медикам;
• кібербезпеки.

Протягом багатьох років представники міністерств оборони застосовували різні методи вербування солдатів: від стендів на ярмарках вакансій до плакатів та телереклами.

ШІ спростив пошук кваліфікованих кандидатів, готових служити в армії, за рахунок швидкої обробки величезних масивів даних, а також автоматизації та оптимізації різних аспектів процесу найму.

Штучний інтелект здатний допомогти в навчанні солдатів багатьом навичкам. Наприклад, у лютому технологічна компанія Northrop Grumman уклала контракт із DARPA на розроблення ШІ-асистента для тренувань пілотів на вертольотах Black Hawk.

Очікується, що система, яка вбудовується в AR-гарнітуру за допомогою мовлення і графічних підказок, допоможе льотчикам вивчити нові завдання, скоротити кількість помилок і прискорити виконання місій.

Армія США також використовує програмне забезпечення для моделювання бойових тренувань. ПЗ дозволяє солдатам виконувати завдання у VR та отримувати навички, які потім можна застосувати у реальному житті.

ШІ-системи, які здатні збирати та обробляти дані з багатьох джерел, допомагають військовим приймати стратегічні рішення. Алгоритми можуть швидко та ефективно вивчати різні сценарії розвитку подій та рекомендувати оптимальні дії навіть у критичних ситуаціях.

Армійські аналітики використовують нейромережі для пошуку потрібної інформації в статтях новин і соцмережах, фільтруючи, сортуючи і виявляючи тільки достовірні деталі. Це дозволяє оптимізувати та прискорити дослідницький процес.

У бойових умовах солдати залучають системи комп’ютерного зору, щоб виявляти та розпізнавати об’єкти. Алгоритми можуть ідентифікувати супротивників, знайти їхні вразливі місця та спрогнозувати поведінку. Також деякі пристрої на базі ШІ здатні за командою оператора ліквідувати ціль після її виявлення.

Поле бою — надзвичайно небезпечне місце. Дрони, роботи та інші системи для моніторингу загроз дозволяють військовим швидко оцінити ризики та отримати вказівки щодо їхньої мінімізації.

Транспортування боєприпасів, озброєння і товарів є життєво важливим для успіху воєнних операцій. Броньовані робомобілі без участі людини можуть перевозити об’єкти, визначаючи оптимальні маршрути в поточних умовах, та збирати потрібну інформацію в процесі переміщення.

Якщо солдат отримав травму, спеціальні ШІ системи здатні рекомендувати методи лікування. Ці алгоритми мають доступ до баз даних лікарень та допомагають медикам приймати рішення в стресових ситуаціях.

Інформаційні системи, що зберігають відомості про солдатів, високопосадовців, місії та технології часто схильні до атак кіберзлочинців. Алгоритмічні програми здатні заздалегідь виявляти загрози та формувати стратегії захисту важливих даних.

Як Україна використовує ШІ у війні?

За останні кілька років усе більше країн розробляє різні бойові пристрої та ШІ-системи. Серед них: «роботи-вбивці», ШІ-турелі, безпілотні вертольоти, AR-гарнітури для солдатів, «розумні» гвинтівки та інструменти ідентифікації воєнних злочинців.

Деякі рішення зі штучним інтелектом уже успішно тестуються збройними силами різних держав. Одним із яскравих прикладів є Україна.

24 лютого 2022 року російські війська вторглися на територію країни, розпочавши повномасштабну війну, яка все ще продовжується. Це стало найбільшим сухопутним конфліктом у Європі протягом останніх майже 80 років.

Незважаючи на чисельну та вогневу перевагу Росії, українські війська витісняють супротивника. І технології зіграли в цьому не останню роль.

25 лютого ШІ-стартап Reface оголосив про створення алгоритму для розпізнавання російських військ за супутниковими знімками. Для збору навчальних даних розробники просили громадян України надсилати свіжу інформацію.

Також компанія в обхід кремлівської цензури через свою програму відправила російським користувачам 13 млн антивоєнних повідомлень разом із закликами підтримати санкції проти країни-агресора.

У березні Міністерство оборони України почало використовувати систему розпізнавання облич від Clearview AI.

Компанія дозволила застосовувати свою технологію для встановлення особистостей російських військових, боротьби з дезінформацією, ідентифікації загиблих та перевірки людей на контрольно-пропускних пунктах.

Міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров зазначив, що уряд задіює й інші системи розпізнавання осіб. За його словами, алгоритми допомогли виявити російських воєнних, які брали участь у нападі на мирних мешканців Київській області.

У квітні розробник сервісів на основі відкритих даних YouControl спільно із ШІ-компанією Artellence за підтримки СБУ запустили застосунок «ТиХто», який дозволяє швидко виявляти підозрілих осіб.

Система може визначити, чи реальне фото в паспорті, чи є документ недійсним або загубленим. Також вона виявить, якщо людина, яка перевіряється, перебуває в державному розшуку, під санкціями РНБО, значиться в реєстрі терористів або базі «Миротворець».

Цього ж місяця перший заступник міністра внутрішніх справ Євген Єнін заявив, що технології ШІ допомогли поліції затримати близько 200 учасників незаконних збройних формувань.

У червні Армія США погодилася передати Україні робопса Спот від Boston Dynamics для допомоги в знешкодженні мінометних снарядів та касетних боєприпасів у деокупованих районах. Пристрій за допомогою маніпулятора здатний перетягувати не підірвані міни в спеціальні ями для нейтралізації.

У серпні «Нова пошта» та Державна служба з надзвичайних ситуацій повідомили про створення роботів-саперів. Компанія планує зробити не менше 40 пристроїв для пошуку та знешкодження мін у водоймах і на суші.

У жовтні розробник інтерактивної онлайн-карти бойових дій в Україні Deep State UA оголосив про співпрацю із творцями автоматизованої системи нейронної обробки даних Griselda.

Ізраїль та його бойовий ШІ

Навесні 2021 року солдати ЦАГАЛЬ першими у світі використали керовану групу дронів на базі ШІ в реальних бойових умовах. Вони задіяли ескадрилью безпілотників для виявлення, ідентифікації та атаки бойовиків ХАМАС у секторі Газа.

Тоді ізраїльські воєнні також застосовували штучний інтелект та суперкомп’ютери. Алгоритм надавав рекомендації, які солдати використовували для виявлення цілей і завдання по ним ударів.

Інша модель машинного навчання попереджала війська про можливі атаки супротивника.

Восени того ж року з’ясувалося, що ізраїльські спецслужби ліквідували провідного іранського вченого-ядерника Мохсена Фахрізаде з кулемета з дистанційним керуванням.

У 2020 році оперативники встановили автономний кулемет на пікап біля узбіччя дороги по маршруту вченого неподалік Тегерана. Коли машина Фахрізаде наблизилася, віддалений оператор вистрілив зі зброї, віддавши команду через супутниковий зв’язок. Штучний інтелект допомагав компенсувати затримку сигналу та віддачу.

Іранські дослідники заявили, що оперативники могли використовувати технологію розпізнавання осіб для виявлення мети.

У вересні 2022 року ізраїльська компанія Elbit Systems представила систему на базі штучного інтелекту ARCAS, яка полегшує військовим стрільбу з гвинтівки.

Комплекс включає насадку для прицілу та окуляр на шоломі, що дозволяють солдату в режимі реального часу відстежувати інформацію про бій.

Того ж місяця над контрольно-пропускним пунктом у Хевроні ізраїльська влада встановила дистанційно керовану зброю, яка стріляє світлошумовими гранатами, сльозогінним газом та гумовими кулями. Турель використовує системи штучного інтелекту для прицілювання.

За словами представників армії, комплекс не дозволяє дистанційно управляти бойовою стріляниною.

У жовтні військові розгорнули автономну турель із функцією переслідування цілі на сторожовій вежі, спрямованій на табір біженців Аль-Аруб на Західному березі річки Йордан.

За словами розробників комплексу, призначення системи — захист солдатів та цивільних осіб за рахунок підвищення точності влучень.

У листопаді Elbit Systems представила летальний автономний дрон-камікадзе Lanius, керований штучним інтелектом.

Маневрений та швидкісний безпілотник оснащений численними датчиками, камерами, а також системою Nvidia Jetson для розвідки, картографування та класифікації об’єктів.

У компанії наголосили, що квадрокоптер не зможе приймати рішення про ліквідацію цілей самостійно. У цьому завжди бере участь людина.

https://youtu.be/4McPHBQ9pNw

У 2023 році Міноборони Ізраїлю планує розпочати випробування безпілотного танка M-RCV, оснащеного автономною 30-мм артилерійською установкою та розвідувальним дроном.

Військові ШІ-розробки США та інших країн

Крім України та Ізраїлю, розробками в галузі бойового ШІ також активно займаються США та інші країни.

Одним із цікавих американських проєктів є гарнітура доповненої реальності для солдатів. Її історія сповнена як злетів, так і падінь.

Навесні 2021 року Microsoft виграла тендер на постачання армії США прототипами інтегрованої системи візуальної аугментації (IVAS) на базі AR-гарнітури HoloLens. Контракт потенційною вартістю майже $22 млрд розрахований на 10 років і передбачає постачання 120 000 пристроїв.

Гарнітура поєднує нічні та теплові датчики. Інформація виводиться на візор каски.

Система використовує AR-технології та штучний інтелект на базі хмарних сервісів Microsoft Azure, щоб створити реалістичне середовище навчання в змішаній реальності.

У жовтні 2021 року американські військові прийняли рішення відкласти розгортання IVAS до травня наступного року. За їх словами, цей час знадобився, щоби підготувати систему до інтенсивних випробувань, необхідних для її повномасштабного виробництва.

У січні 2022 року в Пентагоні заявили, що гарнітура на базі HoloLens є «багатообіцяльним проєктом», але поки що не готовим до тестування в реальних бойових умовах. У травні Міністерство оборони США оголосило про зменшення вартості контракту на закупівлю IVAS.

Лише у вересні американські військові отримали перші 5000 прототипів інтегрованої системи візуальної аугментації. Але за місяць ЗМІ повідомили про випадки нездужання в солдатів, які використовують IVAS.

Збройні сили визнали наявність проблем у гарнітури та заявили про подальше їхнє усунення.

Щодо інших військових проєктів США, то в лютому 2022 року DARPA протестувало безпілотний бойовий вертоліт Black Hawk UH-60A. Машина 30 хвилин самостійно літала над базою Форт-Кемпбелл у Кентуккі.

Розроблений компанією Sikorsky апарат оснащений експериментальною ШІ-системою ALIAS. За словами розробників, це «зйомний комплект для автоматизації польотів», що поєднує обладнання та ПЗ для зменшення робочого навантаження на екіпаж.

У листопаді відомство повторно протестувало безпілотний вертоліт, навчивши його перевозити людей та вантаж.

Того ж місяця корпорації Lockheed Martin та Microsoft уклали стратегічне партнерство з метою розроблення технологій наступного покоління для Міністерства оборони США. Угода охоплює чотири критично важливі області, у тому числі штучний інтелект, моделювання та симуляції.

Різні американські компанії на кшталт Ghost Robotics активно створюють роботів, здатних нести гвинтівки та іншу зброю.

В інших країнах також є цікаві приклади військових ШІ-розробок.

Нідерланди першими серед країн-учасниць НАТО запустили тестування збройних безпілотних наземних транспортних засобів у Литві.

Пристрої створила естонська оборонна компанія Milrem Robotics. Система являє собою гусеничні гібридні модульні піхотні системи THeMIS, здатні використовувати різну зброю, включно з кулеметом.

В ОАЕ корпорація оборонної промисловості Еміратів розробляє компактну пускову установку з розумними дронами, що самознищуються.

Система є базою, яка запускає безпілотники зі штучним інтелектом Hunter 2-S. Пристрої можуть літати строєм і спілкуватися один з одним для самостійного виконання складних спільних атак.

Британські дослідники створять систему, що складатиметься з VR-шолома та медичного робота для надання першої допомоги пораненим солдатам на полі бою.

За словами вчених, лікарі за межами фронту зможуть одягати гарнітури віртуальної реальності та керувати автономними пристроями для збирання мазків та зразків крові, вимірювання температури тіла і артеріального тиску.

У Китаї дослідники розробили ШІ-алгоритм для передбачення курсу гіперзвукових ракет. Система не вимагає величезної обчислювальної потужності та видає результат протягом 15 секунд.

Технологія здатна визначити курс ракети, яка має швидкість у п’ять разів більше за звук, розрахувати потенційну траєкторію для її ураження та ініціювати контрвідповідь із трихвилинним випередженням.

Чому мілітаризація ШІ йде повільно?

Зони бойових дій, можливо, є одними із технічно найскладніших областей для розгортання систем штучного інтелекту. Це пов’язано з відсутністю великої кількості відповідних навчальних даних та недовірою солдатів до технології.

Хоча багато країн активно просувають ідею використання ШІ, їм важко перейти від концепції до впровадження. Почасти через те, що в оборонній промисловості більшості держав, як і раніше, домінують великі підрядники, які не мають досвіду розроблення розумного програмного забезпечення.

Ще це пов’язано з тим, що «незграбні» процеси урядової перевірки просуваються надто повільно порівняно з надшвидким розвитком технологій. Військові контракти можуть тривати десятиліттями, але більшість стартапів мають лише рік або близько того, щоби почати роботу.

Крім того, не всі держави поки що вирішили етичні проблеми, пов’язані з використанням штучного інтелекту. Лише деякі країни та альянси випустили відповідні керівні засади.

Усі ці правила закликають військових задіяти технології законним, відповідальним, надійним та прозорим чином. Вони також спрямовані на усунення упереджень, які закладені в алгоритмах.

Тим не менш, багато пов’язаних з обороною сфер просунулися вперед саме завдяки появі відповідних ШІ-систем.

Тепер країни постійно змагаються за лідерство в галузі бойового штучного інтелекту. Можливо, у найближчому майбутньому військову перевагу держави почнуть оцінювати не за розміром її армії, а за продуктивністю використовуваних солдатами ШІ-алгоритмів.

Читайте біткоїн-новини ForkLog у нашому Telegram — новини криптовалют, курси та аналітика.