Блокчейн виходить в офлайн: нові горизонти Web3-технологій

Як технології Web3 переходять із цифрового середовище в реальне життя. 

Протягом десятиліття Web3 намагався привернути увагу пересічного користувача, і в основному – безуспішно.

Коливання між передовими обчислювальними протоколами та спекулятивними розважальними проектами, а також кроки в напрямку покращення користувацького досвіду DeFi – це лише верхівка айсберга з того, чим Web3-розробники намагалися залучити користувача – на жаль, без задовільного результата.

Наразі ж ситуація змінилася. Як це часто трапляється, ефективне рішення завжди було десь посередині. На щастя, розробники, здається, це помітили, оскільки капіталізація ринку Web3-стартапів перевищила $1,9 мільярди, і це – за один лише перший квартал 2024-го року. 

Що нарешті змушує Web3 фактично стати серйозним конкурентом для web 2.0? Які технології знаходяться в авангарді наближення до масового впровадження? Разом із Ніком Смогоржевським, керівником інвестицій у Solus Group, ця стаття дає відповіді на ці й інші не менш інтригуючі запитання, які так чи інакше ставив кожен, кому небайдужа доля Web3-сектору. 

Матеріальність як тренд

Корисність приносить цінність. 

Це правило стосується не лише технологічного сектору, але й кожного людського блага. 

Левову частку свого існування Web3 також шукав цю корисність. Наразі, цінність індустрії почала доволі голосно резонувати з масовим користувачем: корисність повинна бути відображена в реальному життєвому досвіді. Лише завдяки такій трансформації незнайомі користувачі зможуть фактично ознайомитися з перевагами нової технології. 

«Це не зміна пріоритетів — це логічний розвиток Web3 індустрії, щодо трансформації всіх процесів, що є в нашому житті», — вірить Нік Смогорожевський.

Цифри говорять за себе. Останні ринкові дані свідчать про значний сплеск токенізації реальних активів, причому загальна вартість токенізованих реальних активів, як очікується, досягне 16 трильйонів доларів до 2030 року, згідно з Boston Consulting Group. 

Токенізація реальних активів (або RWA tokenisation) – це технологічний вектор впровадження корисності блокчейн технологій, що першочергово стосується мережевих прав власності на матеріальні активи. Технологічна структура RWA робить автентифікацію певного об’єкта надійнішою та закріплює його непідмінність у децентралізованій мережі, що робить його складним для підробки та легким для розповсюдження. 

Така тенденція – не просто про цифри. Вона відображає фундаментальну трансформацію в тому, як технологія Web3 взаємодіє з традиційними ринками і повсякденним досвідом користувачів.

Зокрема, RWA процвітає у сфері токенізації прав інтелектуальної власності (IP-токенізація). Насамперед, вона була використана в таких проектах, як Story Protocol і STR8FIRE, які трансформують способи управління творчими активами та їх монетизації.

«Токенізація дає можливість з одного боку спростити залучення інвестиції в проєкти реального світу — від нерухомості до токенізованого Intellectual Property в будь-якому представленні (музика, серіали, ігри)», — зазначає Нік. «З іншого боку дає можливість retail users диверсифікувати ризики, а також менеджити свої інвестиції в простішому форматі.»

Токенізуючи права інтелектуальної власності, такі платформи не просто створюють нові цифрові активи – вони революціонізують роботу реальних креативних індустрій – від управління музичними правами до патентного ліцензування. Що стосується музичної індустрії, RWA дозволяє артистам токенізувати свої права на роялті, створюючи прямі зв’язки між творцями та їхньою аудиторією, забезпечуючи при цьому прозорий автоматизований розподіл доходів.

Блокчейн у ритейлі

Ключовим відкриттям у цій еволюції є те, що справжній потенціал Web3 розкривається лише тоді, коли він вирішує реальні проблеми, а не існує виключно в цифровій сфері. 

Взяти до прикладу управління ланцюгами поставок. Компанії, що впроваджують логістичні системи на основі блокчейну, мають потенціал забезпечити значне покращення прозорості й ефективності. Це не теоретичні приклади використання, натомість – практичні рішення, що вирішують реальні бізнес-завдання.

Зокрема, такі компанії, як VeChain та Waltonchain, перейшли від стадії створення концепції до фактичної реалізації. Такі проєкти демонструють, як технологія блокчейн може вирішувати реальні проблеми – від перевірки автентичності предметів розкоші до забезпечення цілісності ланцюжка поставок фармацевтичної продукції.

Що робить цей зсув парадигми особливо важливим, так це його роль у стимулюванні масового впровадження Web3. На відміну від суто спекулятивних цифрових активів, реальні додатки забезпечують прямолінійні, відчутні переваги, які користувачі можуть зрозуміти й оцінити. 

Коли власник малого бізнесу може отримати доступ до децентралізованого фінансування, підкріпленого його фізичними засобами, або коли споживач може перевірити автентичність покупки предметів розкоші за допомогою технології блокчейн, корисність Web3 стає конкретною, а не абстрактною.

Хоча такий вплив зберігається, ця тенденція виходить за рамки роздрібного бізнесу і націлена на масових користувачів, впроваджуючи криптовалюту в повсякденне життя. 

«Важливість зручності користувача і бізнесу стоять на першому місці, а отже Fintech x Web3 інфраструктура у вигляді криптокарток наразі є найбільш зручним варіантом, який точно підтримує mass-adoption, хоч не є його ключовим чинником», — зазначає Нік.

Криптокартки є однією з найпомітніших інтерпретацій тенденції переходу Web3 у реальний вимір. За останній час до неї долучилися Trustee, криптовалютна біржа WhiteBIT з карткою Nova, а також Revolut і низка схожих необанків.

Такі картки трансформують логіку масового впровадження криптовалюти. Якщо раніше її бачили як перехід від загального до конкретного, з очікуванням формування масової, складної інфраструктури для прийому криптовалют, то тепер вона уособлює суто протилежний підхід. 

«Щодо масового встановлення інфраструктури для retail-платежів саме в криптовалюті — я вважаю це неефективним для „адопшену“ як зі сторони користувача, так і зі сторони бізнесу», — підкреслює Нік. «Бо бізнесу треба виставляти ціни на продукцію з урахуванням високої волатильності. Або, якщо взяти до уваги стейбли, то хоча вже маємо декілька гривневих стейблкоїнів, вони ще не набули масового розповсюдження. А користувачі хочуть чітко знати ціну, яку вони платять в державній валюті або хоча б $USDT, а не в $BTC чи $ETH.  Саме тому ми бачимо долари та гривні на інтерфейсах таких карток, а не $BTC та $ETH на першому плані».

Простіше кажучи, від усіх субʼєктів криптовалюти більше не просять уявляти потенційні переваги та чекати на їх масове застосування; вони відчувають їх безпосередньо через покращені послуги, більш ефективні процеси та доступні можливості.

«Криптокартки відповідають на друге питання, бо перше питання завжди про онбординг юзерів і використання сервісів (яке, зазвичай, закривають централізовані біржі), а друге — вже про те, що робити з криптою у випадку, коли треба використати її для оплати послуг та речей», — стверджує Нік. «Основні потреби, які закривають такі картки — це прямий onramp/offramp крипти, швидко, зручно і в потрібний вам час. А також, звісно, забезпечують простоту використання.»

Швидше за все, успіх цього переходу визначатиме траєкторію розвитку криптовалют на наступне десятиліття.

Наукова революція

Корисність RWA поширюється далеко за межі індустрії розваг; вона створює набагато більш ґрунтовний вплив на сферу наукових досліджень. 

«DeSci, або Decentralized Science як напрямок вирішує зразу декілька проблем присутніх в науці. Перше — це фінансування наукових ідей, бо часто залучення фінансування на стадії ресерчу є доволі складним. Такі проєкти, як pump.science сильно розширюють базу користувачів, які можуть підтримати наукові проєкти, маючи зацікавлення зі свого боку», — пояснює Нік.

В основі DeSci лежить використання децентралізованих мереж для створення прозорих, незмінних записів дослідницьких процесів, даних і результатів. Ця технологія запроваджує кілька ключових інновацій: від автоматизованої перевірки дослідницьких методологій і незмінного документування експериментальних процедур до забезпечення хронологічної цілісності та прозорого експертного оцінювання. 

Така наукова децентралізація підкріплюється технологіями Social R&D. Вони представляють еволюцію методологій спільних досліджень в екосистемі Web3 шляхом налагодження комунікації між науковцями й установами. 

«Це — зручна галузь для науковців та дослідників, де вони можуть вільно обмінюватися знаннями, обʼєднуватися, співпрацювати над дослідженнями та мати можливість покращити дистрибуцію своїх результатів», — стверджує Нік.

Інтеграція технології блокчейн в наукові процеси – це не просто технологічна модернізація; це – комплексне переосмислення методології досліджень і співпраці. Насамперед – через полегшення міжінституційної координації досліджень. 

«Це цікавий спосіб повернути науковців в сферу досліджень, яка зазвичай страждає від недостатку фінансування, а науковці від необхідності працювати над напрямками, які їм насправді можуть бути не дуже цікавими».

Поміж вимірами

Поєднання цифрових інновацій з фактичною корисністю створює те, що можна назвати “містком” – коли технологія Web3 переходить від сприйняття її як спекулятивного середовища до невід’ємної частини повсякденного життя та бізнес-операцій. 

Ринок реагує на цю зміну. Інвестиційні моделі демонструють явну перевагу проектів з конкретними реальними застосуваннями над суто спекулятивними цифровими активами.

Спостерігаючи за цією еволюцією, стає все більш очевидним, що майбутнє Web3 полягає не у створенні паралельних цифрових економік, а у вдосконаленні та революційному перетворенні існуючих реальних систем. 

Саме ті проєкти, які розуміють і приймають цю реальність, будуть в авангарді наступної хвилі блокчейн-інновацій і принесуть той самий «mass adoption», на який так чекає глобальна спільнота.