Індійська влада підтримала квантовий стартап QpiAI
Стартап QpiAI з Бангалору, який поєднує штучний інтелект і квантові обчислення, залучив $32 млн у раунді серії А. Співінвестором виступив уряд Індії, повідомляє TechCrunch.
Залучені кошти підуть на розробку промислових квантових комп’ютерів для світового ринку. Загальна оцінка QpiAI після раунду склала $162 млн. До фінансування долучився також фонд Avataar Ventures.
У 2023 році уряд Індії запустив Національну квантову місію, спрямовану на розвиток галузі як критично важливої для науки, економіки та безпеки.
Серед ключових цілей місії:
- розробка квантових комп’ютерів із 50–1000 фізичними кубітами за 8 років;
- створення супутникового та міжміського квантового зв’язку на базі квантової криптографії;
- розвиток квантових сенсорів, матеріалів і надпровідників;
- інфраструктура та підготовка кадрів — чотири тематичні хаби, підтримка стартапів та лабораторій.
Загальний бюджет ініціативи — $750 млн. Кошти спрямовують на дослідження, розробки, інфраструктуру та навчання.
У квітні компанія запустила перший повноцінний квантовий комп’ютер в Індії — QpiAI-Indus із 25 надпровідними кубітами. QpiAI розробляє як апаратне забезпечення, так і власне ПЗ для використання ШІ та квантових рішень у реальних галузях.
«Квантові технології здатні зробити ШІ справді стійким», — зазначив засновник і CEO QpiAI Нагендра Нагараджа.
Зокрема, компанія вважає критичними сфери синтезу ліків, симуляції матеріалів і оптимізації чипів. За словами Нагараджі, ШІ допомагає шукати оптимальні конфігурації кубітів для побудови логічних елементів із корекцією помилок.
«Простір можливих комбінацій у чипах величезний. Щоб отримати якісні кубіти для масштабування, без ШІ не обійтись», — додав він.
У листопаді QpiAI планує представити 64-кубітну машину, а вийти на ринок — у 2026 році. Наразі близько 80% компонентів виробляється всередині компанії.
У стартапі працює близько 100 людей, серед яких 25 PhD-дослідників. Половина команди перебуває в Індії. Клієнтами компанії є близько 20 організацій, включно з урядом, який тестує власні алгоритми на інфраструктурі QpiAI. Стартап залишається прибутковим третій рік поспіль.
Фінансування піде на масштабування виробництва, вихід на ринки Сингапуру й Близького Сходу. До 2030 року QpiAI планує створити систему зі 100 логічними кубітами.
QpiAI — один із восьми стартапів, що отримали до $3,5 млн кожен у межах програми. Серед інших:
- QNu Labs — квантово-захищені мережі;
- Dimira Technologies — кріогенні кабелі;
- PrenishQ — лазерні діоди;
- QuPrayog — оптичні атомні годинники;
- Quanastra — кріогенні системи й надпровідні сенсори;
- Pristine Diamonds — алмазні матеріали для сенсорів;
- Quan2D Technologies — фотонні детектори для квантового зв’язку.
«Ми й надалі підтримуватимемо компанії на кшталт QpiAI, щоб зміцнити позиції Індії як глобального гравця», — заявив очільник місії Аджай Чоудхрі.
ШІ в Індії
Паралельно з квантовими технологіями, Індія активно розвиває ШІ як драйвер економіки та безпеки. З 2018 року NITI Aayog представив національну стратегію, орієнтовану на охорону здоров’я, сільське господарство, освіту, інфраструктуру та міста.
У фокусі — принцип «ШІ для всіх»: доступне й масове впровадження технології в інтересах суспільства. У 2021 році стратегію оновили з акцентом на етичне використання ШІ.
У 2023 році запущено платформу IndiaAI з бюджетом $1,25 млрд. Ініціатива охоплює дата-центри, підтримку стартапів і створення національного хмари для навчання нейромереж.
ШІ впроваджується у сфері оборони — для дронів, кібербезпеки та автономних систем. Міноборони тестує пілотні програми AI-based Surveillance та проєкт Udbhav, а DRDO показала автономні роботи та системи виявлення загроз.
ШІ також використовується в медицині, агросекторі, фінансах та освіті — зокрема, через цифрові платформи й адаптивне навчання.
Нагадаємо, в серпні 2024 року індійські дослідники використали ШІ-модель від Google для виявлення туберкульозу за аналізом кашлю.