Новатори у сфері ШІ отримали Нобелівську премію з фізики

Джон Гопфілд і Джефрі Гінтон отримали Нобелівську премію з фізики за основоположну роботу зі штучного інтелекту, яка сприяла науковому прогресу. Про це пише Financial Times.

Гінтон, який торік пішов із Google, «приголомшений» почесним званням. Він відзначив досягнення ШІ в охороні здоров’я та продуктивності праці, закликавши також потурбуватися про низку можливих негативних наслідків, особливо якщо нейромережі вийдуть з-під контролю.

Гопфілд і Гінтон отримали премію в розмірі 11 млн швейцарських крон ($1,06 млн) за «фундаментальні відкриття і винаходи» в галузі машинного навчання, починаючи з 1980-х років.

Їхня робота допомогла розробити так звані штучні нейронні мережі, які імітують біологічну схему людського мозку для обробки інформації.

«Це матиме величезний вплив, який можна порівняти з промисловою революцією. Але замість того, щоб перевершити людей у фізичній силі, він [ШІ] перевершить їх в інтелектуальних здібностях. У нас немає досвіду того, як це — мати речі розумніші за нас», — зазначив Хінтон.

Американський фізик Гопфілд розробив штучну нейронну мережу для збереження і відтворення закономірностей. Гінтон, якого в технологічних колах вважають одним із «хрещених батьків» ШІ, використав розробки Гопфілда для створення мережі, відомої як машина Больцмана.

Організатори Нобелівської премії зазначили, що обидва вчені допомогли «ініціювати нинішній вибуховий розвиток машинного навчання».

«Одним словом, машини допомагають нам зрозуміти самих себе, що, своєю чергою, відкриває нові можливості для розвитку технологій. Усе це було б неможливо без фундаментальної роботи Гопфілда і Гінтона», — прокоментував когнітивний нейробіолог із Трініті-коледжу в Дубліні Родрі Кьюсак.

Президент Королівського товариства Великої Британії Адріан Сміт відзначив дослідження Гінтона, в яких порівнюються ушкодження мозку в людей із втратою функцій у нейронних мережах.

«Він виявив вражаючу схожість із людськими порушеннями, наприклад, у розпізнаванні імен і втраті здатності до категоризації. Це може стати початком створення автономних інтелектуальних мозкоподібних машин», — додав Сміт.

Голова Нобелівського комітету з фізики Еллен Мунс наголосила, що машинне навчання стало частиною нашого повсякденного життя, згадавши розпізнавання облич, переклад мови та медичну діагностику.

«Хоча машинне навчання приносить величезну користь, його стрімкий розвиток викликає побоювання щодо нашого майбутнього. Люди несуть колективну відповідальність за безпечне та етичне використання нової технології для найбільшого блага людства», — зазначила вона.

Нагадаємо, лауреат Нобелівської премії з економіки Даніель Канеман вважає, що машинний розум перевершить людський інтелект, але поки він далекий від цього.