Юрист вказав на недоліки законопроєкту щодо криптолегалізації в Україні
Законопроєкт про легалізацію криптовалютного ринку в Україні потребує суттєвого доопрацювання до другого читання, аби уникнути надмірного навантаження на бізнес і знизити ризики зловживань з боку регулятора. Про це заявив партнер практики Технологій та інвестицій Juscutum Петро Білик.
На його думку, документ не повинен суперечити державним гарантіям стабільності правового режиму Дія.City, умови якого залишаються незмінними протягом 25 років з моменту ухвалення.
«Пропозиція перевести резидентів Дія.City на загальну систему оподаткування операцій із віртуальними активами (ВА) суперечить принципу правової визначеності та створює ризики для інвестиційного клімату», — пояснив Білик.
Іншим важливим аспектом він назвав необхідність запровадження перехідного періоду щонайменше на рік та пом’якшення санкцій. Це дозволить учасникам ринку адаптуватися до нових вимог у процесі очікування детальних регуляторних норм. В іншому випадку може зрости ризик масових порушень через неможливість швидко впровадити комплаєнс, попередив юрист.
Експерт вважає доцільним розподілити функції регулювання ринку віртуальних активів між Нацбанком України та іншими уповноваженими органами залежно від типу активу.
Законопроєкт також потребує гармонізації з європейським регламентом MiCA щодо розширення переліку суб’єктів, які можуть отримати ліцензію на випуск ВА.
«ЄС дозволяє випуск токенів усім кредитним установам. Запропоноване Україною обмеження доступу лише для банків суперечить принципу рівності та стримує розвиток ринку», — наголосив Білик.
Він також назвав надмірним ведення окремого реєстру користувачів, адже «дані вже зберігаються в блокчейні», а дублювання призведе до додаткових витрат для провайдерів. Формулювання щодо надання інформації регулятору також необхідно уточнити, щоб уникнути зловживань та забезпечити правову визначеність.
Експерт підкреслив важливість інтеграції положень законопроєкту в міжнародний контекст.
«Обмеження діяльності з ВА для компаній, зареєстрованих в офшорних юрисдикціях, може призвести до заборони USDT та інших токенів, відтоку проєктів і втрати інвестицій, роблячи ринок менш прозорим», — заявив він.
Білик зауважив, що наведений перелік можливих зауважень не є вичерпним і може бути розширений. Він нагадав, що ухвалення законопроєкту в першому читанні означає лише схвалення його концепції. Протягом 14 днів профільний комітет має право внести зміни.
«Втім навіть подання документа на друге читання не гарантує його ухвалення», — додав він.
Нагадаємо, у травні Офіс президента України заблокував розгляд цього законопроєкту. За деякими даними, на рішення вплинула НКЦПФР, яка мала стати одним із регуляторів ринку.