Що таке криптовалюта: пояснюємо простими словами
З кожним роком криптовалюти привертають все більше уваги з боку громадськості, великі традиційні фінансові компанії розробляють рішення для роботи з ними, а регулятори багатьох країн впроваджують зміни до законодавства, спрямовані на криптогалузь.
Проте й досі багато хто не розуміє, що таке криптовалюта. Простими словами пояснюємо, що це за активи і що робить їх унікальними.
- Криптовалюти — це віртуальні активи, функціонування яких забезпечується мережею децентралізованих комп’ютерних нод (вузлів). Більшість з них побудовані на блокчейні.
- Залежно від галузі застосування та функцій розрізняють різні типи криптовалют, зокрема й стейблкоїни, NFT, токени управління та обгорнуті активи.
- Криптовалюта — це цифрова форма грошей. Важливою особливістю таких активів є децентралізація та відсутність контролю з боку окремих урядів або організацій. Блокчейн дозволяє безпосередньо та без обмежень взаємодіяти з криптовалютами.
Коли з’явилися криптовалюти?
Пропозиції зі створення активів, схожих на криптовалюти, висловлювали ще десятиріччя тому. Перші алгоритми, спрямовані на передачу цінності через інтернет, запропонував американський криптограф Девід Чаум. Наприкінці 80-х років ХХ сторіччя він заснував відповідний проєкт під назвою DigiCash. Втім, останній завершився невдачею.
Однією з ініціатив, що є близькою до сучасних криптовалют, є b-money. Її автором був програміст Вей Дай. У межах b-money він вперше запропонував концепцію, близьку до механізму консенсусу Proof-of-Work (PoW), задля фіналізації транзакцій та розподілену базу даних для збереження інформації щодо переказів.
Біткоїн, який створив Сатоші Накамото, особистість якого невідома й досі, став першою успішною криптовалютою, яка отримала масове поширення. Алгоритм роботи однойменного блокчейну багато в чому базується на ідеях Вей Дая та, у більш широкому сенсі, шифропанків.
Наступним кроком у розвитку віртуальних активів стала платформа смартконтрактів Ethereum, яку заснував Віталік Бутерін. Запуск основної мережі відбувся у 2015 році. Завдяки смартконтрактам блокчейн надав можливість випускати необмежену кількість криптоактивів (на відміну від біткоїну, пропозиція якого обмежена) та програмувати їхні функції.
Криптовалюти та блокчейн: відмінності від традиційних фінансів та грошей
Надійність блокчейну та закладені в нього механізми захисту даних зробили криптовалюти гідною альтернативою традиційній фінансовій системі.
Перекази цифрових активів можна здійснювати безпосередньо між користувачами, оминаючи посередників, а за їхню перевірку та підтвердження відповідає протокол мережі, який представлений великою кількістю незалежних вузлів. Після відправлення та верифікації транзакції її неможливо відмінити.
Інформація про перекази зберігається у відкритій базі даних. Ключовою технологією, яка дозволяє взаємодіяти з віртуальними активами, є блокчейн. Криптографічні методи, що використовуються в ньому, виключають можливість зміни даних про здійснені перекази.
Завдяки децентралізації в блокчейні вдалося вирішити проблему єдиної точки відмови в базах даних та платіжних системах, забезпечивши універсальний захист від цензури. Віртуальні активи в публічних блокчейнах не підвладні впливу контролюючих органів та зовнішнім маніпуляціям.
Криптовалюти можуть не контролюватися якоюсь однією організацією, що дозволяє використовувати їх у будь-якій юрисдикції. Біткоїн — найвідоміший приклад подібного активу.
Користувач може створювати необмежену кількість адрес. Останні зазвичай не дозволяють отримати інформацію про нього. Зазначимо, що тільки спеціалізовані інструменти блокчейн-аналізу дають можливість відслідкувати рух коштів та встановити джерела їх надходження.
Як працює криптовалюта: головні особливості
Блокчейн
Більшість криптовалют застосовують технологію блокчейн. Він являє собою послідовність зв’язаних блоків та містить базу даних про всі здійснені транзакції. Нові записуються до блоків, які створюють оператори нод.
Кожен з комп’ютерних вузлів зберігає копію блокчейну та в процесі досягнення консенсусу підтверджує нові блоки, передаючи результат іншим нодам.
Хешування
У криптовалютах активно застосовуються хеш-функції. Останні дозволяють “згорнути” масив даних в один рядок — хеш. Блокчейн є єдиним цілим, оскільки кожен наступний блок включає хеш попереднього. Використання інших даних призводить до суттєвої зміни цього рядку. Алгоритм виключає можливість відміни транзакції без зміни всіх наступних блоків.
Алгоритм консенсусу
За підтвердження транзакцій та перевірку всіх даних блокчейну відповідає алгоритм консенсусу, в якому беруть участь члени мережі — ноди. Найпопулярнішими алгоритмами консенсусу є Proof-of-Work (застосовується у біткоїні) та Proof-of-Stake (у вересні 2022 року на нього перейшла Ethereum).
Для того, щоб підтвердити транзакції, вузли витрачають обчислювальну потужність або ж блокують кошти, які виступають гарантією достовірності даних. Після додавання нового блоку вже неможливо повторно витратити кошти, що були використані на попередньому етапі. У процесі досягнення консенсусу його учасники отримують нові криптовалюти (як у PoW, так і в PoS). Таким чином, ці механізми є способом емісії нових активів.
Адреси
Блокчейн-адреси, на яких зберігаються криптовалюти, побудовані на базі двох ключів — публічного та приватного. Перший використовується для “відкритої” частини, другий — для підпису транзакцій та доступу до адреси.
Закритий ключ призначений лише для власника гаманця. Існуючі комп’ютерні потужності не дозволяють зламати блокчейн-адресу, зокрема “вгадати” приватний ключ шляхом підбору. Створювати адреси та управляти ними можна через спеціальний застосунок — гаманець.
Транзакції
Для переказу криптовалют, користувач відправляє до мережі “доручення”, яке містить інформацію щодо суми транзакції та адресату. Дані переказу автоматично верифікуються електронним підписом за допомогою приватного ключа.
Після потрапляння повідомлення до мережі воно включається до одного з подальших блоків, який “видобувають” ноди блокчейну. Будь-який вузол може перевірити підпис кожного переказу, використовуючи публічний ключ. Подібний алгоритм гарантує збереження коштів та неможливість здійснення транзакцій третіми особами.
Незмінність даних
Після додавання блоку до ланцюгу всі його транзакції вважаються підтвердженими та невідворотними. Верифікація всіх транзакцій, зокрема й попередніх, відбувається за кожного циклу досягнення консенсусу мережі. Недостовірні дані можуть потрапити до блокчейну лише, якщо зловмисник розшифрує хеш блоків або контролюватиме істотну частку всіх нод.
Наприклад, у випадку біткоїну цей поріг складає 51%. За даними Bitnodes, станом на січень 2023 року, у світі працює понад 12 000 нод, що робить подібну атаку вкрай малоймовірною.
Класифікація криптовалют: монети та токени
Для створення та здійснення операцій з криптовалютою необхідний блокчейн, який вимагає наявності інфраструктури та економічних стимулів.
Головний віртуальний криптоактив, який забезпечує функціонування ланцюжку блоків, називають нативним. Останній застосовується для сплати транзакційних комісій та виплат винагород вузлам.
У біткоїні та Ethereum нативна монета називається так само, як і проєкт, і торгується під тикерами BTC і ETH відповідно.
Різні криптоактиви можуть з’являтися внаслідок хардфорку. До них відносяться, наприклад, Bitcoin Cash та Ethereum Classic.
Сьогодні криптовалюті вже не обов’язково необхідний окремий блокчейн: багато монет створюють для використання в різноманітних застосунках, що працюють у одній і тій самій мережі. Такі цифрові активи називають токенами.
Випуск токенів став можливим завдяки смартконтрактам, що набули популярності після запуску Ethereum. Створити їх може майже будь-який користувач, який має навички програмування. Найвідомішим стандартом токенів у мережі є ERC-20.
Які бувають токени?
Віртуальні активи, що використовуються для розрахунків та інших цілей у проєктах і децентралізованих застосунках називаються utility-токенами.
Доволі часто токени застосовуються для управління проєктом. Спільнота власників активу може ухвалювати рішення про подальші напрями його розвитку. Власники мають можливість виносити пропозиції на голосування та брати участь в опитуваннях. Вага голосу при цьому пропорційна кількості монет.
Токени можуть надавати певні права та привілеї. Їх використовують для залучення коштів в ході первинної пропозиції монет (ICO). В деяких проєктах віртуальні активи надають право на частину його прибутків. Токени, що мають набір функцій у межах застосунку або мережі, також називають utility-токенами.
Криптовалюти, які визнають як цінні папери, називають security-токенами. Станом на січень 2023 року існує щонайменше декілька десятків подібних активів.
На базі блокчейну реалізовані й стейблкоїни. Вартість цих токенів прив’язана до ціни певного активу, наприклад, долару США. Найчастіше вони застосовуються для розрахунків та накопичення заощаджень. Їхні емітенти зберігають у резервах відповідну кількість валюти, що має гарантувати стабільність ціни та безпеку коштів.
Платформи смартконтрактів дозволяють випускати обгорнуті токени. Останні прив’язані за вартістю до криптовалюти з іншого блокчейну. Наприклад, для використання біткоїну в мережі Ethereum випущений WBTC. Прив’язка реалізується завдяки тому, що випуск токену вимагає блокування відповідного обсягу криптовалюти, що виступає як забезпечення.
У сучасних мережах випускаються невзаємозамінні токени (NFT). Це унікальні монети, які представляють певні цифрові об’єкти (зображення, аудіо- та відеофайли). NFT стали об’єктами колекціонування. Перші невзаємозамінні токени є раритетами й часто мають високу вартість (наприклад, CryptoPunks).
Також NFT можуть виконувати інші функції, наприклад, застосовуватися як аватари чи квитки на певні заходи.
Існують криптовалюти, що є похідними фінансовими інструментами. На базі таких токенів, зокрема, побудований ліквідний стейкінг. На відміну від стейблкоїнів їхня ціна регулюється ринковими механізмами. Деякі торгові платформи випускають токени з кредитним плечем.
Як формується цінність криптовалюти
У процесі створення блокчейну розробники ухвалюють рішення про те, якою буде токеноміка проєкту. Остання визначає алгоритм випуску та розподілу монет між користувачами.
Емісія — це кількість монет, які знаходяться в обігу. В деяких проєктах початковий випуск дорівнює нулю. В подібних випадках криптовалюта може випускатися постійно чи періодично. Низка проєктів мають постійну емісію.
Розподіл початкового випуску монет між користувачами визначається розробниками. Зазвичай частина активів залишається у команди проєкту. Кошти резервуються на його подальшу розробку, рекламу та розвиток.
Частина монет використовується для залучення інвестицій. Їх можуть придбати великі інвестори в межах одного чи декількох раундів. Багато проєктів проводять публічний токенсейл для продажу віртуальних активів усім бажаючим. В інших випадках практикують розподіл монет між активними користувачами — аірдроп.
Алгоритми роботи криптовалют можуть вимагати блокування якоїсь кількості монет (наприклад, у разі стейкінгу). Оскільки частина активів внесена до смартконтрактів, певний обсяг коштів є недоступним. Як правило, випуск криптовалют обмежений максимальною емісією. Для проєктів, які постійно генерують монети, загальна їхня кількість ніколи не перевищить цю величину. Так, максимальна пропозиція біткоїну становить 21 млн.
На вартість криптовалюти, зокрема, може впливати й халвінг. Механізм застосовується в активах, які сплачують фіксовану винагороду за блок. Халвінг відбувається періодично та призводить до зниження цієї суми. Подія зменшує інфляцію, а за наявності попиту на актив стимулює зростання його вартості.
На ціну криптовалюти впливає і спалювання монет. Останнє передбачає виведення з обігу деякого обсягу активів. Щоб знищити монети, власники відправляють їх на спеціальні адреси чи смартконтракти. Водночас можливе різке зростання вартості криптовалюти, а періодичні спалювання підвищують її дефіцитність.
Криптоактиви, на відміну від фіатних грошей, не контролюються якоюсь організацією чи державою. Це, зокрема, має вплив і на досить високу волатильність, притаманну віртуальним активам. Їхня вартість визначається переважно ринковими механізмами.
Цінність криптовалюти залежить від співвідношення між попитом та пропозицією. Якщо на ринці продається значний об’єм монет, а бажаючих придбати їх мало — відбувається падіння вартості. Коли попит перевищує пропозицію — ціна зростає.
Одним з ключових показників того, що віртуальний актив має попит, є ринкова капіталізація. Остання дорівнює сукупному обсягу монет в обігу, помноженому на вартість одиниці. На момент написання капіталізація біткоїну перевищує $446 млрд. Остання розрахована на основі емісії, яка на час написання складає понад 19 млн монет.
Стежте за ForkLog UA у Twitter та Facebook.