Австралійський стартап будує датацентри з людськими нейронами


Стартап Cortical Labs розпочав створення двох датацентрів, робота яких базується на використанні клітин людського мозку. Про це пише Bloomberg.
Технологія спирається на нейрони, вирощені в лабораторії зі стовбурових клітин. Їх розміщують на спеціальних кремнієвих чипах, які надсилають у біологічну тканину електричні імпульси та фіксують зворотну реакцію. Програмне забезпечення взаємодіє з клітинами, інтерпретуючи їхню активність як результати обчислень.
Фактично стартап створює гібридну систему, де жива тканина виконує роль процесора.
Переваги та енергоефективність
Головною перевагою підходу розробники називають вкрай низьке енергоспоживання.
Нейрони споживають значно менше енергії порівняно з традиційними ШІ-процесорами. Засновник і CEO стартапу Хон Венг Чонг підкреслив, що кожна одиниця CL1 використовує менше ресурсів, ніж кишеньковий калькулятор.

На базі готової системи вже створено один датацентр у Мельбурні. Другий будують у Сингапурі разом із партнером DayOne Data Centers.
За словами Чонга, на мельбурнському майданчику розмістять 120 модулів CL1, тоді як у Сингапурі їх кількість планують довести до 1000. Стартап прагне запропонувати ринку альтернативу традиційним серверним стійкам, хоча до повноцінної заміни звичного обладнання можуть минути десятиліття.
Проєкт відображає прагнення науковців розв’язати дефіцит обчислювальних потужностей. На тлі буму ШІ експерти вже називають енергію найціннішим ресурсом у світі, що змушує індустрію шукати більш енергоефективні способи обробки даних.
Попри поки що помірні показники продуктивності, системи Cortical Labs демонструють стабільний прогрес. Одним із перших досягнень компанії стало навчання клітин мозку грі в Pong, а в лютому поточного року біологічна система змогла взаємодіяти з культовим шутером Doom.
Нагадаємо, у серпні 2024 року швейцарська компанія FinalSpark створила комп’ютерну архітектуру з органоїдів людського мозку. Компанія здає потужності в оренду дослідникам за $500 на місяць.
Раніше китайські вчені розробили робота з вирощеним у лабораторних умовах штучним мозком, здатного навчатися виконанню різних завдань.