Експерти закликали США визначити правила інвестицій у квантові технології
Квантові обчислення — один із найпереконливіших аргументів на користь адресної промислової політики США, однак ширші держінвестиції в технологічні компанії потребують чітких правил. Такого висновку дійшли колумністи The Economist Джошуа Зоффер і Кріс Міллер.
На думку авторів, у сферах на кшталт дронів, батарей чи переробки рідкоземельних металів держава може підтримувати ринок через закупівлі, регулювання або допомогу союзним постачальникам. У квантових обчисленнях ситуація інша: комерційних продуктів поки що мало, домінуючої архітектури немає, а виробничі ланцюжки ще не сформовані. Тож раннє втручання влади, за логікою Зоффера і Міллера, може бути виправданим до того, як залежності закріпляться.
Колумністи пов’язали квантові технології з нацбезпекою: масштабовані квантові комп’ютери потенційно загрожують криптографії з відкритим ключем, а суміжні розробки придатні для сенсорів, навігації, зв’язку та наукових обчислень. Вони назвали сектор рідкісним випадком, де прямі держвкладення можуть бути виправданими, але наголосили, що така підтримка не має ставати універсальною моделлю.
Як влаштована програма Міністерства торгівлі США
21 травня Міністерство торгівлі США оголосило про підписання дев’яти листів про наміри на $2,013 млрд у межах CHIPS and Science Act. Кошти мають піти на дві квантові фабрики та сім компаній, що розвивають квантові обчислення.
Одним із отримувачів стала IBM — компанія дістане $1 млрд на створення дочірньої структури для випуску надпровідникових пластин квантового класу. GlobalFoundries має отримати $375 млн на захищену квантову фабрику для кількох підходів до квантових обчислень.
До переліку також увійшли:
- Atom Computing ($100 млн);
- D-Wave ($100 млн);
- Infleqtion ($100 млн);
- PsiQuantum ($100 млн);
- Quantinuum ($100 млн);
- Rigetti (до $100 млн);
- Diraq (до $38 млн).
Умовою підтримки стане міноритарна неконтролююча частка держави в кожній компанії. Саме цей пункт не сподобався Google, яка відмовилася брати участь у програмі. У корпорації вважають, що вимоги можуть уповільнити шлях до створення корисного квантового комп’ютера.
Три принципи для держінвестицій
Зоффер і Міллер запропонували три принципи для прямих вкладень держави в технологічні компанії:
- Втручатися лише за явної потреби для нацбезпеки або серйозної економічної вразливості, яку ринок сам не усуне.
- Не вкладати гроші туди, де можна купити готовий продукт. У випадку квантових обчислень цей підхід поки не працює, адже потрібні продукти ще не існують у промисловому вигляді.
- Підтримка має зберігати дистанцію між державою та бізнесом. Автори вважають, що платники податків повинні отримати вигоду, якщо підтримані компанії зростуть, але пряме володіння акціями створює політичні ризики.
Як один з інструментів вони назвали варранти. Такий механізм може дати державі право на участь у зростанні вартості компаній без повного контролю над ними.
Раніше президент США Дональд Трамп підписав указ про пришвидшений перехід федеральних систем на постквантову криптографію. Разом із супровідними інформаційними бюлетенями документи визначають стратегію, покликану захистити країну від передових криптографічних атак і водночас стимулювати комерційні та наукові інновації.
Експерти підтримали напрям, але застерегли: для біткоїна проблема складніша, адже децентралізовану мережу не можна оновити урядовим розпорядженням.
Нагадаємо, у червні Управління оборонних інновацій Міноборони США запустило програму Farseer з розробки квантових сенсорів і портативних атомних годинників для розвідки, спостереження та рекогносцировки. Ініціатива може отримати до $200 млн упродовж найближчого року.