IBM оголосила про старт практичної ери квантових обчислень

Квантові обчислення виходять зі стадії лабораторних експериментів і починають застосовуватися для реальних задач. Про це заявила глобальна директорка з продажів IBM Quantum Петра Флоризун, повідомляє Maeil Business.

На конференції IBM Quantum Connect APAC у Сеулі вона підтвердила плани домогтися перших підтверджених випадків квантової переваги до кінця 2026 року.

Флоризун також анонсувала створення великомасштабного відмовостійкого квантового комп’ютера IBM Quantum Starling до 2029 року. Він зможе виконувати квантові схеми, які використовують 100 млн вентилів на 200 логічних кубітах. Систему створюють на підприємстві в Покіпсі, штат Нью-Йорк.

Після 2033 року компанія планує перейти до пристрою Blue Jay на 2000 логічних кубітах з 1 млрд операцій.

За словами Флоризун, квантові обчислення «більше не є технологією майбутнього». Нині IBM просуває концепцію «квантової корисності» — етапу, на якому такі системи приносять практичну користь бізнесу та дослідницьким центрам, хоча поки що не перевершують класичні комп’ютери за всіма параметрами.

Наступним етапом є квантова перевага — ситуація, коли подібний комп’ютер розв’язує задачу швидше, дешевше або точніше за класичні методи.

Як головний приклад компанія навела спільний проєкт Cleveland Clinic, RIKEN та IBM. Дослідники змоделювали білково-лігандний комплекс розміром 12 635 атомів. Компанія стверджує, що йдеться про найбільший на сьогодні гетерогенний квантово-класичний розрахунок електронної структури.

У розрахунках використали два квантові комп’ютери IBM і два суперкомп’ютери. В роботу одночасно залучили QPU, CPU і GPU.

Це дозволило:

• збільшити масштаб системи у 40 разів;
• підвищити точність у 210 разів;
• залучити до 94 кубітів.

Ще один кейс пов’язаний з австралійською Q-CTRL. Компанія заявила, що на платформі IBM Quantum виконала задачу з матеріалознавства більш ніж у 3000 разів швидше за класичний підхід.

Квантовий алгоритм упорався приблизно за дві хвилини, тоді як класичний розрахунок зайняв понад 100 годин. Незалежного підтвердження цих даних наразі немає.

Міжнародні партнерства

Окрему увагу IBM приділила азійській інфраструктурі. З листопада 2024 року в Університеті Єнсе в Південній Кореї працює IBM Quantum System One зі 127-кубітним процесором Eagle. Компанія називає систему частиною національної дослідницької інфраструктури у сфері квантових технологій.

В Японії фірма співпрацює з інститутом RIKEN. У 2025 році партнери поєднали суперкомп’ютер Fugaku та IBM Quantum System Two зі 156-кубітним процесором Heron.

У RIKEN назвали проєкт першим розгортанням IBM Quantum System Two за межами Північної Америки.

Нагадаємо, у травні Saudi Aramco і Pasqal відкрили доступ до першого в Саудівській Аравії квантового комп’ютера та представили платформу Quantum Computing as a Service.