Інфляція через ШІ створює проблему для техногігантів
Витрати на ШІ-інфраструктуру невпинно зростають — великі технологічні компанії протягом найближчих років вкладуть кілька трильйонів доларів, аби задовольнити цікавість користувачів до ChatGPT і Claude. Про це пише Bloomberg.
Рекордні витрати зумовлені не лише капітальними інвестиціями гіперскейлерів на кшталт Microsoft і Meta у датацентри, а й подорожчанням компонентів, необхідних для зведення гігантських обчислювальних потужностей.
«Чипфляція» та інвестиції
«Чипфляція» стала проблемою не лише для сектору штучного інтелекту. Дефіцит виникає і на ринку традиційних мікросхем — це розганяє ціни на смартфони, ігрові приставки та іншу електроніку.
Популярність застосунків для програмування та використання ШІ-агентів підігріває попит на апаратні компоненти, що забезпечують робочі процеси: GPU, пам’ять і ЦП. Останні раніше мали другорядну роль у революції ШІ, але тепер стали необхідними для робочих навантажень LLM.
Деякі з найбільш прибуткових техкомпаній і профінансованих стартапів змагаються за доступ до достатньої кількості обладнання, побоюючись відстати у перегонах за надінтелектом.
Найбільший виробник мікросхем TSMC планує інвестувати рекордні $56 млрд. Ілон Маск розглядає будівництво власного чипового заводу — проєкт може коштувати $55–119 млрд.
У підсумку акції постачальників обладнання для ШІ зростають, випереджаючи більшість покупців їхньої продукції.
«Чипові компанії процвітають за рахунок усіх, хто знаходиться вище них у ланцюжку», — заявив глобальний керівник відділу аналізу акцій Goldman Sachs Джеймс Ковелло.
Останні звіти гіперскейлерів фіксують болючий удар інфляції. Microsoft очікує, що подорожчання компонентів підвищить річні капвкладення на $25 млрд — загалом до рекордних $190 млрд. Meta підвищила прогнозований діапазон витрат ще на $10 млрд.
«Податок на пам’ять»
Техкорпораціям дедалі частіше доводиться платити й «податок на пам’ять», адже передові ШІ-прискорювачі потребують значно більше сховищ із високою пропускною здатністю.
Три найбільші постачальники DRAM — SK Hynix, Samsung Electronics і Micron Technology — стали фаворитами фондового ринку. Їхня сукупна ринкова капіталізація перевищує $2,8 трлн.
У SemiAnalysis вважають, що сукупні витрати на різні типи пам’яті у 2026 році сягнуть 30%. У 2024-му показник становив 8%.
Масштабні інвестиції в чипи стимулюють гіперскейлерів шукати шляхи здешевлення обчислень. Один із них — альтернативні ШІ-процесори на кшталт AMD. Дехто створює власні рішення — тензорні процесори Alphabet, чипи Trainium від Amazon і Maia 200 від Microsoft.
Серед інших інновацій — технологія стискання TurboQuant від Google, яка дає змогу зменшити витрати на пам’ять.
Причина інфляції
Ажіотаж навколо штучного інтелекту призводить до того, що виробникам смартфонів, ігрових консолей і ПК складно забезпечити постачання мікросхем пам’яті, адже їхні виробники віддають перевагу прибутковішому ринку та довгостроковим контрактам.
Виробникам споживчої електроніки доводиться або перекладати зростання цін на покупців, або знижувати технічні характеристики пристроїв. Третій варіант — змиритися зі скороченням прибутку.
Будівництво напівпровідникових заводів триває роками, тож швидко відповісти на попит не вийде.
З огляду на зростання цін на електроенергію через енергоємні датацентри, штучний інтелект ще певний час суттєво тиснутиме на інфляцію, підсумували в Bloomberg.
Нагадаємо, напівпровідниковий підрозділ Samsung зафіксував рекордний прибуток у першому кварталі та перевершив очікування експертів.