В The Economist припустили провал юань-стейблкоїнів

Китай навряд чи зможе запустити масовий стейблкоїн, прив’язаний до юаня. Серед ключових причин — обмежена пропозиція офшорних активів та жорсткий контроль за рухом капіталу, пише The Economist.

20 серпня стало відомо, що Пекін розглядає можливість дозволити використання «стабільних монет», забезпечених нацвалютою. Журналісти назвали цей крок відповіддю на GENIUS Act — законопроєкт про стейблкоїни, підписаний у липні президентом США Дональдом Трампом.

Водночас на початку серпня фінансові регулятори КНР зобов’язали брокерські компанії та аналітичні центри скасувати семінари та припинити публікацію досліджень про стейблкоїни.

Оскільки торгівля криптовалютами у Китаї заборонена з 2021 року, випробувальним майданчиком для експериментів з цифровими активами став Гонконг. З 1 серпня там набуло чинності законодавство щодо «стабільних монет».

У 2024 році спеціальний адміністративний район КНР запустив «регуляторну пісочницю», в рамках якої такі компанії, як JD.com та Standard Chartered, тестують стейблкоїни для транскордонних платежів.

В теорії криптоактиви, прив’язані до офшорного юаня, могли б посилити позиції китайської валюти на світовій арені.

Однак на практиці цьому заважає невеликий масштаб ринку: як зазначають аналітики Morgan Stanley, пул юаневих депозитів у Гонконзі становить менше 1 трлн юанів, тоді як у материковому Китаї цей показник сягає 300 трлн юанів. Це значно обмежує доступність ліквідних активів для забезпечення «стабільних монет».

Китай загнав себе в пастку

Ще одна проблема — жорсткий контроль за рухом капіталу, який країна запровадила для захисту своєї економіки. Великі суми складно вивести за кордон або вільно конвертувати в інші валюти.

На думку регуляторів, стейблкоїни можуть створити лазівку у цих правилах, дозволяючи обходити обмеження та виводити капітал без контролю. Саме тому Пекін виступає проти подібних ініціатив.

Навіть у більш ліберальному Гонконзі влада, видаючи перші ліцензії, робить ставку на стейблкоїни у гонконгських доларах (прив’язаних до долара США), а не в юанях, щоб уникнути ризиків для фінансової системи материкового Китаю.

За даними МВФ, у 2024 році китайські користувачі придбали «стабільних монет» на $18,6 млрд, переважно через Binance. Це свідчить про високий попит на цифрові активи, який влада не може повністю контролювати.

Масовий запуск юань-стейблкоїна може підсилити відтік капіталу, підірвавши фінансову стабільність, що викликає занепокоєння у регуляторів.

The Economist вважає, що навіть у разі запуску монета, прив’язана до китайської валюти, не зможе конкурувати з доларовими аналогами через геополітичні ризики та обмежену конвертованість юаня.

Нагадаємо, у Citi назвали ШІ та стейблкоїни драйверами розвитку RWA-ринку.