Що таке автоматичний маркетмейкер (AMM)

Автоматичний маркетмейкер (AMM) — це алгоритмічний механізм на основі смартконтрактів, що встановлює курс на торгівлю криптоактивами на децентралізованих біржах.

Принцип роботи AMM

AMM створює пул ліквідності — резерв двох чи більше активів у смартконтракті. Користувачі додають у пул криптовалюти двох типів (наприклад, ETH і USDC) у певному співвідношенні, отримуючи натомість LP-токени, що підтверджують їхню долю в пулі. Ці LP-токени — своєрідна розписка, що відображає право отримувати комісії та повертати депозит з пула.

Ключовий принцип AMM — автоматичне ціноутворення. При кожному свопі (обміні одного токена на інший через пул) алгоритм AMM перераховує курс на основі математичної формули, заданої протоколом. Найпоширенішою є модель постійного добутку: після кожної угоди добуток кількостей токенів X та Y у пулі залишається сталим. Коли хтось купує один актив (зменшує X), кількість іншого активу (Y) у пулі збільшується пропорційно, зміщуючи ціну.

Коротко алгоритм роботи AMM можна описати так:

• надання ліквідності: користувачі вносять токени в пул, який контролюється смартконтрактом. За свій внесок вони одержують LP-токени, що відповідають їхній частці в пулі;
• визначення ціни: AMM встановлює курс обміну за допомогою фіксованого алгоритму, що зазвичай враховує співвідношення токенів у пулі. Наприклад, у моделі Uniswap новий курс розраховується так, щоб добуток X·Y залишався постійним;
• торгівля (своп): трейдери можуть миттєво обміняти один токен на інший через пул ліквідності. Алгоритм коригує курс після кожної угоди, «плавно» відображаючи попит і пропозицію;
• нагороди LP: за участь у забезпеченні ліквідності постачальники отримують частину комісії з кожного свопу (і часто додаткові токени). Ця винагорода накопичується і автоматично реінвестується в пул, збільшуючи вартість LP-токенів.

Приклади протоколів

Найвідоміші децентралізовані біржі на основі AMM демонструють різні реалізації пулів ліквідності:

• Uniswap — піонер AMM-бірж. Запущена у 2018 році, Uniswap популяризувала модель з формулою X·Y = K. Користувачі вносять в пул рівні за вартістю суми двох токенів (зазвичай 50/50), а обмін відбувається за сталим добутком;
• Curve Finance — DEX для стейблкоїнів і інших «парних» активів (практично однакових за ціною). Запущений у 2020-му, Curve використовує модифікований AMM з лінійною чи гібридною кривою, що знижує прослизання при обміні стейблкоїнів. Наприклад, при обміні USDC/DAI крива AMM майже фіксує курс 1:1, завдяки чому транзакції відбуваються з мінімальними втратами і низькими комісіями;
• Balancer — розширює ідею пулів на кілька токенів і ваги. На відміну від Uniswap (який вимагає співвідношення 50/50), Balancer дозволяє створювати пули з 2–8 токенами у довільних пропорціях. Це означає, що провайдери ліквідності можуть налаштувати власний «портфель» у пулі (наприклад, 60% ETH і 40% DAI), а алгоритм AMM автоматично балансуватиме їх. Також є інші реалізації AMM (Trader Joe, QuickSwap тощо), але базовий принцип схожий: свопи прямо з резервів токенів.

Переваги AMM

• Постійна ліквідність і низький спред: на відміну від CEX з книгами ордерів, AMM завжди готовий обміняти активи — достатньо вкинути монети в пул. Це зменшує розрив між «бідами» і «асками» ринку і покращує загальну ліквідність;
• Висока доступність: торгувати в AMM може будь-хто з криптогаманцем — не потрібна реєстрація чи KYC. Достатньо вибрати пару токенів і зробити своп. Така «безперервна» торгівля доступна 24/7, без впливу однієї централізованої платформи;
• Підтримка нових токенів: протоколи AMM легко запускають пули для будь-яких активів. Це дає можливість менш відомим чи новим криптовалютам отримати ліквідність без витрат на лістинг на CEX. Емітенти токенів просто додають відповідні суми в пул, і будь-хто може з ними торгувати.

Ризики й обмеження AMM

• Прослизання та відсутність лімітних ордерів: великі свопи істотно змінюють баланс пулу, тому при обміні великих сум курс стає гіршим (збільшується прослизання). У AMM немає можливості поставити лімітний або стоп-ордер — торгівля відбувається лише «ринковим» свопом за актуальним курсом, що може бути незручним для стратегій з контролем ціни;
• Неефективність капіталу: значна частина коштів у пулі може «просто стояти» без використання, особливо у вузьких діапазонах цін. Це означає, що ефективність використання депозиту може бути нижчою, ніж на CEX, де активи постійно перерозподіляються під різні ордери;
• Імперманентні втрати та безпека: провайдери ліквідності ризикують імперманентними втратами — коли курс одного активу сильно змінюється, вихідні суми у пулі можуть бути менш вигідними, ніж звичайне утримання токенів. Крім того, пули — це смартконтракти, тому вони вразливі до багів і хакерських атак.