Що записується в блокчейн і чому це не просто «історія транзакцій»

Майже кожен опис блокчейну «простими словами» зводиться до його визначення, як розподіленого реєстру, що зберігає дані про транзакції — журналу записів про перекази криптовалюти між користувачами. Такий простий підхід справді добре описує роботу того ж біткоїна, кожна транзакція якого — це рух цифрових коштів, що фіксується в незмінному ланцюжку блоків.

Якщо копнути глибше, виявиться, що блокчейн — не просто бухгалтерська книжка, а складна система, яка фіксує набагато більше: стани, контракти і цифрову ідентичність.

Сучасні мережі вже давно перевершили рамки простої історії переказів. У цій статті ми розберемо, що записується в блокчейн, чому це виходить за рамки простих грошових переказів і як смарт-контракти перетворили блокчейн на основу для децентралізованих фінансів і нових форм взаємодії в цифровому світі.

Перший погляд: просто «історія транзакцій»

При першому знайомстві з технологією блокчейну він справді виглядає лише як журнал операцій. Адже структурно — це послідовність блоків, кожен з яких містить дані про взаємодії між учасниками мережі. Це особливо добре простежується на прикладі біткоїна, чий протокол від початку був створений саме для запису грошових переказів у децентралізованій, цифровій формі.

Кожен блок у мережі біткоїна містить:

• інформацію про сам блок: його заголовок, час створення (Time Stamp), хеш попереднього блоку (Merkle Root), хеш усіх операцій у блоці, параметр складності видобутку блоку та nonce (значення, яке потрібно знайти майнерам);
• список транзакцій: перша операція в блоці, що містить дані про нагороду майнерам усі перекази коштів між користувачами — входи (inputs) і виходи (outputs), тобто адреси сторін і джерела коштів, а також сума переданих коштів, час і цифровий підпис відправника.

Кожна транзакція біткоїна будується за моделлю UTXO (Unspent Transaction Output), що забезпечує незмінність історії, захист від подвійних витрат і відстежуваність — уся історія операцій прозора і доступна аж до першого блоку 2009 року.

Але таке уявлення — лише частина картини. Навіть у біткоїні є механізми, що виходять за рамки простих переказів, наприклад:

• OP RETURN — особливе поле для зберігання довільних даних (до 80 байт);
• Discreet Log Contracts (DLC) — найпростіші форми смарт-контрактів, що дають змогу створювати складніші фінансові інструменти.

Таким чином, навіть у «простому» блокчейні, створеному тільки як фінансовий механізм, відбуваються дії, які не зводяться до класичного «відправив-прийняв».

Другий рівень: моделі глобального стану

Якщо біткоїн ще можна умовно розглядати тільки як «журнал», то такі мережі, як Ethereum, являють собою цілі екосистеми. Їхні «історії транзакцій» — це величезний набір даних, що визначають не тільки баланси акаунтів, перекази і нагороди майнерів, а й вміст смарт-контрактів, змінні та логіку їхньої роботи. 

Ключовим фактором, що радикально розширює визначення блокчейна, як реєстру, є смарт-контракти. Усі мережі з їхньою підтримкою є «базою станів», де кожна транзакція — не просто грошовий переказ, а запит на зміну даних.

Тобто, у випадку Ethereum, кожна транзакція може виконувати не лише функцію переміщення токенів, а й викликати смарт-контракт, який змінить його «стан»:

• при взаємодії з DeFi-протоколом одна транзакція може ініціювати ланцюжок дій: обмін, стейкінг, випуск токена (minting) і багато іншого;
• під час голосування в ДАО транзакція записує голос у змінні контракту, оновлює записи в сховищах контрактів (mapping, structs, масиви);
• під час передання токена ERC-20 оновлюється баланс відправника й одержувача.

Технічно це працює через структуру під назвою Merkle Patricia Trie — особливий вид дерева, кожен вузол якого хешується, а його корінь включається до заголовка блоку. Це дає змогу швидко перевіряти коректність стану без доступу до всього ланцюжка. 

Таким чином, такий блокчейн, як Ethereum, передбачає не просто перелік записів, а виконання коду, результатом якого стає зміна глобального стану. Усередині його транзакції може відбуватися і генерація подій (logs), і виклик інших контрактів, і створення нових, і зміна доступу, балансів та умов протоколів. При цьому будь-який запис має чітке джерело і змінюється тільки через валідні транзакції. 

Кожна транзакція — повноцінна програма всередині глобального комп’ютера, і її результат фіксується в блокчейні назавжди. Уся ця логіка живе просто всередині блоків — не як історія, а як поточний і минулий стан «світу» всередині блокчейна.

Ключовий фактор розвитку «баз даних» — смарт-контракти

Якщо транзакції — запити на зміну стану, то смарт-контракти визначають логіку цих змін. Це те, що має відбутися за певних умов.

Смарт-контракт — це програма, код якої завантажується в блокчейн і виконується автоматично, якщо вхідні дані відповідають правилам. Такі контракти не змінюються і не вимагають довіри — вони діють строго за закладеними алгоритмами. Кожна така дія — не просто запис, а домовленість, закріплена в коді.

Таким чином, смарт-контракти перетворюють блокчейн на платформу довіри: вони зумовлюють створення «договорів», їх виконання та перевірку без централізованого контролю. Саме вони дають змогу блокчейну бути не лише бухгалтерською книгою, а й системою узгоджених дій між учасниками.

Блокчейн, як носій цифрових даних та ідентичності

Сучасні блокчейни використовуються не тільки для розрахунків, а й для зберігання метаданих, соціальних зв’язків і контенту, що відображають культуру, ідентичність і взаємодію в цифровому просторі. Це розширює розуміння блокчейна: він стає не просто платіжною платформою, а архівом і соціальним механізмом.

Поширені варіанти «записів» у блокчейнах:

• NFT-токени: активи, прив’язані до унікального цифрового об’єкта: треку, зображення, відео, ліцензії. Метадані можуть зберігатися на IPFS, Arweave або прямо в блокчейні (наприклад, у вигляді base64-даних усередині контракту);
• Bitcoin Ordinals: після оновлення Taproot аналог NFT став можливий і в мережі біткоїна, дозволяючи записувати в блоки зображення, текст або інший файл;
• соціальні зв’язки та активність: такі протоколи, як Lens або Farcaster, дають змогу вести профілі, підписки, репости і повідомлення з опорою на блокчейн або децентралізоване сховище;
• ENS (Ethereum Name Service): доменні імена в Ethereum, до яких можна прив’язати гаманець, аватар, соцмережі, опис, сайт — по суті, Web3-візитку.

«Тепер вона назавжди записана в блокчейні Dogecoin!»: унікальним прикладом того, як далеко можуть зайти можливості зберігання даних у блокчейні, стала культова гра DOOM 1993 року, назавжди записана в мережу Dogecoin. Завдяки технології інскрипцій Doginals (аналог Ordinals), увесь код гри — без зовнішніх джерел — було розміщено прямо в пам’яті блокчейна.

Це повноцінне ончейн-сховище, з якого DOOM можна запустити і пограти. Цей крок підкреслює потенціал блокчейна як архіву цифрової культури та спадщини — для ігор, мистецтва та інформації, що важливо зберегти без ризику цензури та втрати.

Як це реалізується? Є два способи: off-chain storage + hash (контент розміщено поза мережею, але його хеш записано в контракті) і on-chain storage (усі дані зберігаються прямо в блокчейні). Другий варіант дорожчий, але записує інформацію «навічно», що і робить блокчейн не просто бухгалтерією, а носієм смислів та історії. 

Такі записи непідконтрольні централізованим платформам — ніхто не може їх видалити, змінити або переписати заднім числом. Це особливо важливо для артефактів культури, цифрової ідентичності, колективної пам’яті, нових рішень:

• в епоху цензури і платформної нестабільності децентралізований запис стає гарантією збереження і прозорого походження;
• NFT виходять за рамки мистецтва — вони стають ліцензіями, квитками, перепустками, ключами доступу, доказом права на фізичні об’єкти;
• ENS та інші рішення (Sign In With Ethereum або soulbound tokens) формують ончейн-репутацію, де кожен крок користувача — твердження, що перевіряється.

Усе це робить блокчейн універсальною системою зберігання та підтвердження даних.

Розуміння того, що блокчейн — не просто «база», а механізм узгодження стану, допомагає правильно оцінити його застосування. Це не про «гроші», а автоматизовані правила, виконувані зобов’язання і довіру без посередників — «чому, на яких умовах і з яким результатом». З цієї логіки народжуються і ДАО, як нова форма цифрового управління, і DeFi, як фінанси без банків, і нові гаманці, такі як Trustee Plus, як нові форми управління своїм капіталом, і багато чого іншого.

Блокчейн — нова парадигма, де дані, код і взаємодія зливаються в єдиний простір довіри. І все, що туди потрапляє — не просто транзакція, а частина історії цифрового суспільства. А кожен запис — крок у бік цифрової автономії.