Що таке DeFi?

Децентралізовані фінанси (DeFi) — це нова парадигма, яка використовує блокчейн-технології для створення фінансових сервісів без посередників.

У системі DeFi банки та біржі замінюються смартконтрактами — програмними алгоритмами, що автоматично виконують угоди згідно з кодом, а користувачі напряму керують своїми активами.

Ідея DeFi виникла з вдосконалення блокчейнів і критики традиційної системи (недосконалості платіжних і клірингових механізмів, зростаюча роль криптотехнологій). Фактично, DeFi прагне побудувати прозору та інклюзивну фінансову екосистему, доступну всім і позбавлену єдиного централізованого контролю.

Основні принципи DeFi

• Смартконтракти: це основа DeFi — автоматизовані програми на блокчейні, що самостійно виконують узгоджені умови угод. Смартконтракти діють як цифрові «торгові автомати»: вони точно й одразу виконують закладені правила за заданих умов без участі людей. Завдяки цьому відпадає потреба у банках або інших посередниках.
• Відкритий доступ: будь-хто з інтернетом може користуватися DeFi-продуктами без необхідності проходити банківську верифікацію (KYC) чи інші дозволи.
• Прозорість: всі транзакції у DeFi записуються у публічний блокчейн і доступні для перевірки будь-ким. Це ускладнює шахрайство та дає змогу відслідковувати потоки коштів.
• Композиційність (інтероперабельність): децентралізовані протоколи сумісні один з одним, що дозволяє «складати» сервіси як конструктор. Наприклад, токени та смартконтракти з однієї платформи можуть використовуватися в інших, створюючи нові фінансові продукти. Відкритість стандартів пришвидшує появу інноваційних DeFi-інструментів.

Категорії DeFi-продуктів

• Децентралізовані біржі (DEX): платформи для обміну криптовалют напряму між користувачами через смартконтракти. Uniswap і PancakeSwap — одні з найпопулярніших DEX.
• Лендинг-протоколи (кредитування): сервіси, де користувачі можуть давати і брати позики криптовалют. Найвідоміші — Aave та Compound. У таких протоколах користувачі вносять свої активи в децентралізовані пули ліквідності і отримують відсотки; інші користувачі можуть брати кредити під заставу криптовалюти. Усе це відбувається без банків та кредитних комітетів.
• Стейблкоїни: криптовалюти зі стабільною ціною, зазвичай прив’язані до долара чи іншого активу. У DeFi вони дозволяють зменшити волатильність транзакцій. Приклад — DAI від MakerDAO, який випускається під заставу інших криптоактивів. Стейблкоїни використовуються як «засіб обігу» і майже завжди присутні в пулах ліквідності чи в якості застави в кредитуванні.
• Агрегатори доходу (yield-фармінг): сервіси, що автоматично скеровують кошти користувачів між різними протоколами для максимізації прибутку. Наприклад, Yearn.Finance — відомий агрегатор, який шукає найвищі доходи серед протоколів (Aave, Compound, Curve) і переміщує в них кошти без участі користувача. Це дозволяє навіть не фахівцям отримувати «компаундований» прибуток з DeFi.
• Деривативи: DeFi-платформи типу Synthetix або dYdX пропонують синтетичні активи та ф’ючерсні контракти у криптопросторі. Вони дозволяють торгувати похідними інструментами (опціонами, маржинальними контрактами) без централізованого клірингу, тобто напряму через смартконтракти.
• Страхові сервіси та інші: існують протоколи для страхування ризиків DeFi (наприклад, Nexus Mutual), ринки прогнозів, платформи управління активами тощо.

DeFi vs CeFi

Централізовані фінанси (CeFi): це традиційний підхід, де банки, біржі та інші установи виступають посередниками. У CeFi (аналогу банківської системи) користувачі перераховують кошти на рахунок у централізованій організації, яка тримає приватні ключі і проводить транзакції від їхнього імені. Зазвичай CeFi-платформи вимагають процедури KYC (ідентифікації користувачів) і гарантують зберігання коштів (страхування депозитів).

Децентралізовані фінанси (DeFi): у DeFi кожен користувач сам керує своїми ключами і транзакціями. Тут немає єдиного «центру», що зберігає кошти; натомість всі операції відбуваються peer-to-peer. DeFi-платформи не вимагають відкривати рахунок чи проходити перевірку особи, а правила прописані в коді.

Переваги DeFi

• Відкритість і доступність: DeFi відкриває фінансові послуги для будь-кого з доступом в інтернет. За даними Binance Academy, головна перевага DeFi — легкий доступ до сервісів кредитування чи торгівлі навіть для «ізольованих» від традиційної банківської системи користувачів.
• Прозорість: усі операції записуються у публічний блокчейн, тому мережеву активність може переглядати будь-який користувач. Це знижує ризики корупції або шахрайства.
• Контроль над власними коштами: у DeFi користувачі самі володіють приватними ключами своїх криптогаманців. Тобто немає третьої сторони, яка б могла заморозити чи заблокувати рахунок. Користувачі самі вирішують, куди вкладати гроші, як розпоряджатися ними і коли вивести.
• Інновації та сумісність: модульність DeFi дозволяє «складати» фінансові продукти, як Lego. Наприклад, токени з платформи A можна використовувати у протоколі B, поєднуючи сервіси. Завдяки цьому DeFi продовжує еволюціонувати набагато швидше за класичні фінанси.

Ризики DeFi

• Відсутність захисту: у DeFi зазвичай немає страхування депозитів чи гарантій повернення коштів. Якщо протокол стане жертвою зловмисника або програмної помилки, збитки часто не компенсуються. У DeFi не існує банківського регулятора чи фонду гарантування.
• Технічні вразливості: смартконтракти — це код, який може містити помилки. Історично, хакерські атаки на DeFi-проекти призводили до великих втрат коштів. На думку експертів, атаки на смартконтракти — одна з основних проблем DeFi.
• Складність користувацького інтерфейсу: робота з DeFi-застосунками часто потребує розуміння блокчейн-транзакцій (газ, адреси, логін через гаманці тощо). Ця технічна складність може призвести до помилок і втрати коштів. Користувачам треба бути обережними і добре розуміти, як це працює.
• Вимоги до застави: у більшості кредитних DeFi-протоколів позики видаються тільки під заставу. Іноді потрібно надати активів на суму, що перевищує 100% вартості позики. Це ускладнює доступ малим інвесторам і створює ризик ліквідації позицій при падінні цін.
• Регуляторні та правові невизначеності: оскільки DeFi працює без централізованих компаній, важко зрозуміти, кому можуть висуватися юридичні вимоги (податки, ліцензії, санкції тощо). Існують питання антимонопольного та кримінального контролю: наприклад, без ідентифікації користувачів складно запобігати відмиванню грошей. Багато питань DeFi поки що не врегульовані законодавством.

Регуляторні виклики DeFi

Комісарка SEC (США) Каролайн Креншоу відзначає, що DeFi намагається відтворити функції традиційних фінансових систем за допомогою смартконтрактів. Це означає, що на DeFi поширюються ті ж питання, що й у звичайних фінансів: закони про цінні папери, AML/KYC, податковий нагляд тощо.

В ЄС набув чинності регламент MiCA, який частково охоплює стейблкоїни та постачальників криптовалютних послуг, але повністю децентралізовані протоколи ця норма наразі не описує.

В Україні роль DeFi ще не визначена — держава поки розробляє підходи до цифрових фінансів.

Загалом, юридичний статус DeFi досі невизначений, що створює як можливості для «першопрохідців», так і ризик жорсткої реакції регуляторів у майбутньому.