Віталік Бутерін порівняв Ethereum із BitTorrent та Linux

Ethereum поєднує масштаб BitTorrent із відкритістю та надійністю Linux. Такі аналогії провів співзасновник блокчейн-платформи Віталік Бутерін.

За його словами, мережа прагне глобального поширення без шкоди для децентралізації — подібно до BitTorrent. Ключова відмінність — вбудований механізм консенсусу, необхідний для фінансових і соціальних взаємодій.

Порівняння з Linux спирається на ідеологію: як і операційна система, Ethereum базується на принципах вільного й відкритого коду.

В архітектурі обох систем простежується чітке розділення ролей. Перший рівень блокчейна виступає «чистим ядром», що гарантує суверенітет, тоді як надбудови у вигляді застосунків і L2-рішень забезпечують зручність для масового користувача.

«Ethereum L1 має слугувати фінансовим домом для окремих осіб і організацій, які прагнуть вищого рівня автономії, і надавати їм доступ до всієї потужності мережі без залежності від посередників. Приклад Linux показує, що це повністю сумісно з наданням цінності величезній кількості людей і навіть із тим, щоб бути улюбленим і таким, якому довіряють підприємства по всьому світу», — підсумував Бутерін.

На його думку, така природа — не слабкість, а сила. Принцип trustlessness («відсутність довіри»), до якого прагне Ethereum, у діловому середовищі інтерпретується як мінімізація ризику контрагента — ключова умова для приходу інституційних гравців.

Дилема затримки

Бутерін вважає, що мережі Ethereum слід фокусуватися не на скороченні часу підтвердження транзакцій, а на масштабуванні пропускної здатності.

Він зазначив, що друга задача технологічно визначена й безпечна завдяки PeerDAS і ZK-доказам. Із їхньою допомогою пропускну здатність блокчейна можна збільшити в тисячі разів без загрози децентралізації. Тут немає непереборних законів фізики — лише інженерні задачі.

Другий шлях — зменшення затримки — впирається в непереборні бар’єри. Ключовий із них — швидкість світла, яка обмежує передачу сигналів між континентами. Окрім цього, існують специфічні вимоги до архітектури Ethereum:

1. Географічне різноманіття вузлів. Мережа має бути доступною валідаторам у всьому світі, включно з регіонами зі слабким зв’язком, а не лише професійним дата-центрам.
2. Цензуростійкість і анонімність. Вузли повинні зберігати анонімність і захищеність від зовнішнього тиску, що виключає централізацію інфраструктури.
3. Економіка. Децентралізація не може триматися лише на ідеології — вона має бути вигідною. Якщо віддаленість сервера знижує дохідність навіть на 10%, стейкінг неминуче сконцентрується у великих хабах на кшталт Нью-Йорка, створюючи загрозу для мережі.

Бутерін припустив помірне поліпшення затримки в три–шість разів (до 2–4 секунд за блок) завдяки оптимізації P2P-з’єднань і архітектури комітетів валідаторів. Водночас досягнення субсекундної швидкості на глобальному рівні він вважає неможливим для децентралізованого базового шару.

На його думку, цю нішу займуть L2-рішення та спеціалізовані блокчейни. Високі швидкості особливо важливі для взаємодії з ШІ: для систем, що обробляють дані швидше за людину, навіть швидкість світла є відчутним обмеженням.

Подібні системи вимагатимуть «міських» мереж із наносекундною затримкою, що здійсненно лише в межах гіперлокальних L2.

«Зрештою, Ethereum належить планеті Земля, а його рішення другого рівня обслуговуватимуть як гіперлокальні потреби в її містах, так і потреби планетарного масштабу», — підсумував програміст.

Нагадаємо, на початку січня Бутерін заявив, що мережа другої за капіталізацією криптовалюти успішно долає трилему блокчейна завдяки розвитку zkEVM і запуску PeerDAS.