Децентралізовані соцмережі: переваги, підводні камені та перспективи масового використання

Соціальна мережа Twitter налічувала близько 368 млн активних користувачів щомісяця станом на грудень 2022 року. Водночас Facebook відвідували 2,9 млрд людей протягом того самого періоду, а Instagram — 2,3 млрд.

Це шалена популярність, враховуючи низку суттєвих недоліків цих платформ. Адже соцмережі не тільки тримають нас у курсі подій, а ще й цензурують контент, відстежують нашу поведінку та реакції, а також “полюють” на особисті дані.

Чого лише вартує незаконне використання особистої інформації користувачів Facebook у 2017 році. Тоді за сприяння соцмережі британська компанія Cambridge Analytica зібрала для своїх цілей інформацію від 50 млн до 90 млн юзерів (за різними оцінками).

Як захистити свої дані, а з ними і приватність — поки не всім зрозуміло. Однак на запит вже відгукнулися розробники зі сфери Web3, створивши низку децентралізованих соцмереж.

Редакція ForkLog UA розглянула декілька найпопулярніших децентралізованих платформ, аби з’ясувати, чи є у них майбутнє серед масового споживача.

Що не так з централізованими соцмережами?

Популярні платформи на кшталт Instagram, TikTok або Facebook — повністю централізовані. Компанії, які стоять за соцмережами, модерують оприлюднений контент. Часто у такому випадку корпорації обгортають звичайну цензуру в етикетку некоректної поведінки в інтернеті, зокрема булінгу, шеймінгу або дезінформації. 

Наприклад, згадка про Україну у Twitter може призвести до приховування допису для інших користувачів. Це випливає з початкового коду платформи на GitHub, який проаналізували розробники. 

Twitter також заблокувала акаунт 45 президента США Дональда Трампа у 2021 році через те, що його твіти “підбурювали до насильства”. Хоча новий очільник платформи Ілон Маск, який придбав компанію у 2022 році, відновив акаунт політика, такий підхід суперечить принципам свободи слова.

Згодом колишній гендиректор платформи Джек Дорсі зізнався, що розчарований в тому, як нині працює Twitter. Він інвестував 14 BTC (на момент події $240 000) у розробку протоколу для децентралізованих соціальних мереж під назвою Nostr.

«Соцмережі мають бути стійкими до корпоративного та державного контролю. Лише автор може видаляти свій контент», — заявив Дорсі.

Для того, щоб знизити вплив корпорацій на порядок денний й надати альтернативу користувачам, розробники запропонували рішення — децентралізовані соцмережі. 

Damus на базі NOSTR

Nostr (Notes and Other Stuff Transmitted by Relays) —- це відкритий протокол для створення стійкої до цензури глобальної соціальної мережі. Так розробники позиціонують свою технологію на Github.

Тобто Nostr не є децентралізованою соцмережею сам собою, а слугує технологією для створення таких застосунків. Один з продуктів на базі цього протоколу — платформа Damus, яка виступає клієнтським застосунком для Nostr.

Платформа доступна для користувачів App Store з 2023 року. Damus не має власного токену і не працює на блокчейні. Тоді як він забезпечує свою децентралізацію?

Перед тим, як створити акаунт, потрібно погодитися з ліцензійною угодою, при підписанні якої юзер погоджується не публікувати контент, який “може зашкодити неповнолітнім”, “ображає інших” тощо. Для початку роботи у соцмережі слід обрати нікнейм та заповнити графу “Про себе”. Вказувати мобільний телефон, електронну пошту або справжнє ім’я не потрібно. Нижче відобразиться ідентифікатор облікового запису.

За цим ID в майбутньому вас можна буде знайти — це відкритий ключ користувача. І навпаки: для того, щоб зв’язатися з іншою людиною, юзеру потрібно знати цей ідентифікатор і вписати його у зону пошуку. Однак є ще закритий ключ, своєрідний пароль.

Стрічка повідомлень частково нагадує Twitter. Тут можна ставити вподобання, робити “ретвіти”, підписуватися на акаунт, коментувати контент інших користувачів тощо.

Варто зазначити одну з найголовніших відмінностей Damus від багатьох інших альтернатив — можливість здійснення криптоплатежів завдяки інтеграції рішення другого рівня для мережі біткоїну Lightning Network.

Біля іконки користувача відображається емблема блискавки, при натисканні на яку випливає пропозиція перерахувати цифрові активи з використанням певних гаманців.

Щодо процесу листування, то Damus не має жодного сервера — натомість повідомлення передаються за допомогою децентралізованих ретрансляторів.

На базі Nostr також створено клієнтський застосунок для Android — Amethyst. Для входу в систему не потрібно реєструватися знову, якщо акаунт вже існує у Damus. Ви можете вказати ваш закритий ключ і отримаєте доступ до вашого профілю.

За таким принципом працює і вебверсія децентралізованої соцмережі на базі протоколу Nostr — Snort.

Mastodon

Представники платформи позиціонують проєкт як “вільну децентралізовану платформу з відкритим початковим кодом” для мікроблогінгу, яка працює з 2016 року. Щомісяця соцмережу відвідують 1,2 млн активних користувачів станом на 7 травня 2023, згідно з даними вебсторінки. Mastodon доступний у браузері, для iOS та Android.

Створити акаунт у звичному розумінні тут не вийде. Відвідувачу платформи пропонується два варіанти: або обрати сервер, який “керується окремою організацією або особою”, і вже там створити обліковий запис, або започаткувати власний — зі своїми правилами.

Сервери поділяються за регіоном та тематикою. Для “тестдрайву” ForkLog UA обрав сферу технологій в Європі та подав заявку на реєстрацію у “cyberplace.social”.

За словами представників проєкту, контент на Mastodon не модерується. Однак перед тим, як продовжити процес реєстрації облікового запису, слід погодитися з низкою правил обраного сервера, серед яких заборона дискримінації, презентація певного бренду та спаму.

Після згоди йде стандартна анкета для створення облікового запису. Mastodon вимагає як ім’я, так й електронну пошту.

Інтерфейс Mastodon нагадує Twitter та Discord разом. У першому випадку — схоже розташування віконця для повідомлень, репостів та відповідей, у другому — поєднання кольорів та використання серверів. 

Застосунок працює за прикладом Twitter: є підтримка емоджі, а також можна завантажити файл або фото і організувати опитування. Втім, тут розробники дозволили писати тексти довжиною до 500 символів.

На відміну від звичних соцмереж, у демонстрації дописів Mastodon не використовує алгоритми підбору персоналізованого контенту, а публікує дописи у хронологічному порядку. Крім того, тут зовсім немає реклами.

Попри претензію на децентралізовану соцмережу, Mastodon не зовсім відповідає заявленому за декількома показниками. Згідно з політикою конфіденційності, оприлюднена інформація у профілі “інтегрується з іншими серверами”. 

Крім того, на платформі не впроваджені платежі криптовалютами, а також певний рівень цензурування присутній на будь-якому сервері. Щодо конфіденційності інформації, команда проєкту попереджає, що “будь-які дані можуть стати публічними”.

Only1

Only1 створена на базі блокчейну Solana і адаптована для Web2 та Web3-користувачів, адже увійти можна з використанням мобільного номеру, пошти, акаунту Discord або криптогаманця.

Інтерфейс цієї платформи дещо схожий на Instagram, якби остання успішно впровадила підтримку NFT. В Only1 можна перетворити своє фото на невзаємозамінний токен та спробувати на цьому заробити, адже у платформи є своя монета LIKE. Розробники імплементували власний токен у платформу для здійснення операції у межах соцмережі. LIKE нараховують користувачам як винагороду за активність.

Щоправда, вартість криптовалюти становить менше ніж $0,01 на момент написання, за даними CoinMarketCap.

Only1 стала тією соцмережею, яка наблизилась до реалізації можливості для митців просувати свої роботи онлайн. Крім того, така взаємодія дозволяє заробляти кошти у новий спосіб. До речі, саме цього ефекту прагнуть досягти представники відеохостингу YouTube.

Згідно з white paper, незабаром на платформі має з’явитися месенджер та NFT-маркетплейс.

Lens Protocol

Цей Web3-проєкт з’явився у 2022 році як “екосистема” соціальних мереж. Розробники назвали його “компонованим та децентралізованим соціальним графом“, який працює на базі блокчейну Polygon.

За словами команди, Lens Protocol надає можливість користувачам створити власну медіаплатформу. Цікаво, що контент та підписники юзера прив’язуються до  NFT-акаунта. Це дозволяє користувачам “пересуватися” між dapps на базі протоколу та усюди “брати з собою” свої тексти та друзів.

В екосистемі Lens налічується 14 застосунків. Поки що увійти на платформи через підключення криптогаманця можуть лише члени спільноти з раннім доступом.

Як стверджують розробники, усе, що користувач напише, прокоментує або опублікує, буде зберігатися ончейн. Контент, як і в більшості соцмереж, можна вподобати та віддзеркалити (перепостити).

Децентралізовані ID та ончейн-репутація

На тлі зламів, скамів та діпфейків зростає необхідність у верифікації особистості у мережі. Попри те, що блокчейн характеризується відкритістю даних, проблема залишається актуальною. Наразі вирішення вже запропоновано — це використання децентралізованих ідентифікаторів (DID) та soulbound-токенів (SBT).

Ці технології потенційно здатні виконувати роль паспорта у віртуальному світі. За допомогою децентралізованого ідентифікатора власник володіє зашифрованою особистою інформацією і сам відповідає за передачу даних.

Такі ID усувають необхідність постійного введення логінів і паролів, замість цього клієнти отримують доступ до сайтів завдяки сумісності з технологією Web3.

Свої DID-продукти вже представили команди Polygon, Fractal Protocol, Elastos та Kilt.

Водночас представники мережі L2-рішення Base від біткоїн-біржі Coinbase вказали розробку децентралізованих ідентифікаторів як один з пріоритетів для команди найближчим часом.

Технологія SBT покликана демонструвати репутацію користувача під час взаємодії з іншими членами спільноти або dapps. Це входить у концепцію “децентралізованого суспільства”, яку запропонував розробник Ethereum Віталік Бутерін у 2022 році.

Згідно з нею, SBT — це NFT, які неможливо переказати, адже вони назавжди прив’язані до адреси гаманця під назвою Soul. Такі токени не продаються і в теорії можуть відображати диплом про вищу освіту, медичне страхування, резюме, кредитну історію і навіть договори оренди.

Використання таких soulbound-токенів потенційно може підвищити рівень довіри до учасників Web3-спільноти. Перевірка репутації у криптовалютній індустрії може бути проблемною через високий рівень анонімності у галузі. Члени ДАО або іншої спільноти покладаються іноді на рекомендації, натомість у випадку використання SBT-токенів достатньо буде надати певні токенізовані документи.

Наприклад, використання SBT вже тестують у криптовалютній біржі Binance. Будь-який користувач, який пройшов KYC-процедуру, може викарбувати Binance Account Bound (BAB). 

BAB-токен “не має грошової вартості”, натомість він надає можливість власникам брати участь у “створенні різноманітних проєктів” на базі BNB Chain та отримувати винагороди.

Водночас представники проєкту CreDA розробляють інструмент за допомогою штучного інтелекту, який буде вираховувати персональний кредитний рейтинг окремого криптогаманця.

Висновки

Попри новизну самого поняття децентралізованих соціальних мереж, Web3-розробники вже презентували чимало подібних продуктів. Такі проєкти пропонують користувачам більший контроль над персональними даними й іноді зрозумілішу структуру ранжування контенту. Втім, в основі цих рішень не завжди знаходяться блокчейн-технології та криптовалютні платежі.

Можливості Web3 не обмежуються децентралізованими платформами. Наразі розробники активно працюють над зниженням кількості шахрайств та фейкових акаунтів шляхом створення DID та SBT. Подекуди вони вже збагачують користувацький досвід.

Імовірно, з часом разом децентралізовані соцмережі, ID та soulbound-токени забезпечать безпечну взаємодію у межах Web3-екосистеми і стануть популярними не лише у вузьких колах. 

Втім, для презентації масовому споживачу розробникам необхідно вдосконалити інтерфейс застосунків, максимально спростити взаємоєдію з децентралізованими платформами і проводити якнайбільше освітніх заходів. Адже, за словами колишнього CEO BitMEX Артура Хеєса, людей цікавить “гарна ціна, гарний продукт і гарний користувацький досвід”.