Оновлення криптозаконів та блокчейн-зближення з ЄС: регуляторні ініціативи 2022 року в Україні

Ще до повномасштабного вторгення РФ легалізація криптовалютного ринку та розвиток блокчейн-технологій займали важливе місце в стратегії української влади з цифровізації країни.

З початком війни важливість криптоактивів для України важко переоцінити. Сотні мільйонів доларів донатів, які надходили різноманітним благодійним ініціативам та спрямовувалися на підтримку армії, та можливість здійснювати транскордонні платежі в умовах обмежень НБУ продемонстрували, що цифрові валюти можуть краще допомагати людям у кризових ситуаціях, аніж традиційні фінансові інституції. 

Співзасновник Ethereum Віталік Бутерін, який відвідав Україну вже під звуки повітряних тривог, заявив, що країна може стати криптохабом, бо у неї є «і здатність, і рішучість» для цього. І регулятори також підтримують цю думку. 

«Цифровізація є не тільки нашим фундаментом для відновлення, але й баченням того, як має працювати країна”, — сказав міністр цифрової трансформації Михайло Федоров. 

ForkLog UA зібрав головні події регулювання криптовалютного ринку та важливі ініціативи, спрямовані на впровадження блокчейну та досягнення мети з цифровізації України, які відбулися у 2022 році. 

  • У лютому Верховна Рада ухвалила закон “Про віртуальні активи” з урахуванням пропозицій президента, в березні його підписав Володимир Зеленський. Втім, регулятори наразі переглядають документ для його відповідності нормам ЄС. Також доопрацьовується законопроєкт щодо оподаткування операцій з криптоактивами.
  • У 2022 році Україна зробила декілька кроків на шляху впровадження блокчейну, зокрема й через налагодження партнерства з Європою для розвитку й інтеграції технології.
  • Нацбанк презентував проєкт концепції е-гривні. НБУ вивчає можливість запуску власної цифрової валюти вже декілька років.

Оновлення крипторегулювання та податковий законопроєкт

17 лютого 2022 року, за тиждень до початку повномасштабного вторгення Росії в Україну, Верховна Рада ухвалила закон “Про віртуальні активи”

Скрішот: YouTube-канал «Телеканал Рада».

Документ прийняли з пропозиціями президента Володимира Зеленського, які здебільшого стосувалися регуляторів ринку. 

У ролі останніх оновлена версія закону закріпила Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) та Нацбанк. 

Здебільшого документ стосується постачальників послуг, пов’язаних з віртуальними активами. Він розподіляє їх на декілька категорій та встановлює вимогу щодо отримання дозволу на роботу в Україні. Його видаватиме НКЦПФР.

Зеленський підписав закон у березні. У цей час криптовалюти вже продемонстрували свою цінність для України — на початку війни вони були чи не єдиним способом оплачувати та доставляти різноманітні поставки до Україні з-за кордону. Про це казав заступник міністра цифрової трансформації з питань розвитку ІТ-сфери Олександр Борняков.

У Мінцифрі в розмові з ForkLog UA відзначили, що цифрові валюти відіграли надважливу роль у допомозі України: 

“Адже на другий день повномасштабної російської війни проти України Нацбанк ввів обмеження на електронні грошові перекази та зняття іноземної валюти. Децентралізовані криптоактиви виступили швидкою та ефективною альтернативою”.

Аналітики Chainalysis вказували, що у березні обсяг торгівлі в українській гривні на платформах Binance та LocalBitcoins зріс на 121%. Вже у вересні компанія назвала Україну однією з лідерів рейтингу глобального індексу прийняття криптовалют у 2022 році. 

Втім, незважаючи на так званий масадопшн та ухвалення закону “Про віртуальні активи”, український крипторинок і досі повноцінно не запрацював у легальному правовому полі. 

У прийнятому документі сказано, що він набуде чинності лише після ухвалення змін до Податкового кодексу щодо особливостей оподаткування операцій з віртуальними активами. Відповідний законопроєкт на момент написання не представлений.

Крім того, наразі переглядається й ухвалений закон “Про віртуальні активи”. Його мають адаптувати до європейських норм, прописаних у MiCA.

НКЦПФР створила консультаційну раду, яка працює над законопроєктом про внесення змін до Податкового кодексу та оновленням документу «Про віртуальні активи». До неї входять представники влади, бізнесу та інші експерти.

За словами голови Комісії Руслана Магомедова, регулятор співпрацює з командою Ernst&Young та профільними органами для імплементації європейських стандартів згідно з MiCA в український ринок цифрових активів. 

Регулятори запевняють, що обидва документи представлять найближчим часом. Міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров казав, що попередній текст податкового законопроєкту вже готовий, його доопрацьовує НКЦПФР.

Зміни до закону “Про віртуальні активи” на момент написання також обговорюють. За даними ForkLog UA, драфт оновленого документу можуть представити вже наприкінці січня 2023 року.

Євроінтеграція через блокчейн

Минулий рік відзначився й активними кроками на шляху впровадження блокчейну та інтеграції до загальноєвропейського процесу розвитку технології.     

У березні громадська спілка «Віртуальні Активи України» («ВАУ») та міжфракційне об’єднання Верховної Ради Blockchain4Ukraine звернулися до голів інституційних органів ЄС з проханням включити Україну до членів Європейського блокчейн-партнерства (EBP).

Згодом Україна приєдналася до EBP в статусі спостерігача. Представником країни став Олександр Борняков. 

“Інтеграція України до EBP посилить спільну роботу над впровадженням технології блокчейн в державні реєстри та сервіси, а також сприятиме створенню високоефективного регуляторного середовища, зокрема для ринку віртуальних активів”, — наголосив він.

Члени EBP отримують доступ до європейської інфраструктури блокчейн-сервісів (EBSI). До неї входять транскордонні електронні сервіси. Серед іншого, це передбачає взаємне визнання дипломів, водійських посвідчень та відміну нотаріального засвідчення документів.

Борняков повідомив, що Україна зацікавлена у вивченні специфікації та документації пілотного проєкту на базі EBSI з використанням Verifiable Credentials для верифікації українських навчальних дипломів. 

Окрім того, Україна заявила про прагнення отримати доступ для локальних компаній до загальноєвропейської регуляторної пісочниці для DLT-технологій.

У листопаді Blockchain4Ukraine увійшло до урядової консультативної ради міжнародної асоціації International Association for Trusted Blockchain Applications (INATBA). Її метою є впровадження блокчейну на державному та міжнародному рівнях.

14 листопада міжфракційне об’єднання депутатів та «ВАУ» також підписали дорожню карту щодо впровадження технології блокчейн та Web3 в державний та приватний сектори України. 

Інші ініціативи 

У 2022 році відбулася ще низка подій у digital-сегменті:

  • Національний банк України презентував проєкт концепції е-гривні учасникам ринку віртуальних активів та представникам банків та фінустанов. НБУ працює над проєктом власної цифрової валюти вже декілька років. Втім, представлена концепція не є остаточною — регулятор все ще обговорює її з учасниками ринку та владою.
  • Національне агентство України з розшуку та менеджменту активів (АРМА) розпочало співпрацю з «найбільшими криптовалютними біржами світу» для обміну інформацією. Представники відомства розповіли ForkLog UA, що мова йде про Binance, Coinbase, KuCoin, Kraken та WhiteBit. Вони також зазначили, що АРМА встановлює факт існування цифрових активів у фігурантів лише в межах кримінальних проваджень.
  • Україна долучилася до програми «Цифрова Європа», в межах якої фінансуються різні напрями цифровізації європейських країн. 
  • Мінцифра презентувала міжнародну ініціативу відновлення та розвитку України через інновації та цифровізацію Digital4Freedom.
  • Верховна Рада ухвалила закон про електронне резидентство. Документ передбачає можливість для іноземців відкрити бізнес в Україні онлайн, дистанційно управляти банківськими рахунками тощо. Він також встановлює оподаткування для таких резидентів.
  • Україна стала частиною проєкту ОБСЄ та Управління ООН з наркотиків та злочинності (UNODC), який спрямований на вирішення проблем щодо ризиків, пов’язаних із використанням криптоактивів у злочинних цілях та обходом режимів міжнародних санкцій. В його межах група експертів сформує пропозиції щодо можливих змін до законодавства для відповідності міжнародним стандартам. Крім того, будуть розроблені інструкції щодо розслідування, арешту та конфіскації ВА, пов’язаних зі злочинністю. Про це ForkLog UA розповіла консультантка проєкту Тетяна Дмитренко.

Стежте за ForkLog UA у Twitter та Facebook.

Читайте ForkLog UA в соціальних мережах

Знайшли помилку в тексті? Виділіть її та натисніть CTRL+ENTER

Матеріали за темою

Ми використовуємо файли cookie для покращення якості роботи.

Користуючись сайтом, ви погоджуєтесь з Політикою приватності.

OK