Що таке активи реального світу (RWA)?

Активи реального світу (Real World Assets, RWA) — це матеріальні чи фінансові цінності з реального світу, представлені у вигляді токенів на блокчейні. Токенізація передбачує переведення права власності в цифрову форму — токен, який можна зберігати і передавати через блокчейн.

RWA-токен — це цифровий актив, закріплений за якимось реальним об’єктом чи правом: від квартири до державних облігацій.

Децентралізовані фінанси (DeFi) історично оперували криптовалютами та токенами, які існують лише на блокчейні. Інтеграція RWA в DeFi будує міст між традиційними фінансами (TradFi) та криптовалютним світом. Якщо раніше позики в DeFi забезпечувалися в основному криптовалютними активами, то тепер заставою може стати токенізована нерухомість чи навіть витвір мистецтва. Великі фінансові установи проявляють інтерес до RWA, що сигналізує про потенційний масовий перехід цієї технології в мейнстрім.

Чому це важливо? Потенціальний обсяг ринку традиційних активів оцінюють в сотні трильйонів доларів. Токенізація дозволяє зробити їх глобально доступними 24/7, підвищити прозорість угод та прискорити розрахунки (замість днів і паперів — хвилини й смартконтракти). У результаті навіть невеликий інвестор з будь-якої країни може отримати частку в дорогому активі (наприклад, комерційній будівлі або інвестиційному фонді), що раніше було доступно лише крупним гравцям. DeFi-платформи, у свою чергу, отримують ширший вибір забезпечення та нові можливості для створення фінансових продуктів на основі реальних доходів.

Як відбувається токенізація?

Умовно процес токенізації RWA можна поділити на кілька етапів:

1. Офчейн-формалізація активу. Перш за все, необхідно підготувати актив до випуску токенів. Це включає оцінку та юридичне оформлення: підтвердження права власності, реєстрацію активу на спеціальну компанію або траст, що виступить емітентом токенів. Створюється правова основа, з якою токен дійсно представлятиме собою законне право на актив.
2. Випуск токенів на блокчейні. Розробники запускають смартконтракт, який містить усі необхідні дані (наприклад, опис активу, кількість токенів, що випускаються, права власників тощо). На основі цього контракту генерується відповідна кількість токенів. Часто один токен відповідає певній частці активу — можна випустити хоч 1000 токенів на одну акцію, і кожен токен буде представляти 0,1% власності. Токени можуть відповідати різним стандартам (ERC-20, ERC-721/NFT тощо) залежно від типу активу і потреб.
3. Обіг і підтримка токенів. Після випуску RWA-токени потрапляють в обіг: їх можна передавати, використовувати як заставу тощо. На цьому етапі важливо підтримувати актуальність даних про актив і виконувати зобов’язання перед власниками токенів. Якщо, наприклад, токен представляє право на оренду нерухомості, власники повинні регулярно отримувати свою частку орендного доходу. Смартконтракти та обраний блокчейн-проєкт мають забезпечувати технічну інфраструктуру для цього: оновлення інформації (oracle-потоки даних про ціну або стан активу), виплату доходів, дотримання правил торгівлі (деколи потрібен KYC для утримання таких токенів) тощо.

Приклади токенізованих активів

Найбільш простий і поширений різновид RWA — стейблкоїни. Фактично, стейблкоїн USDT та інші подібні монети є «токенізованим доларом»: кожна монета забезпечена резервою у вигляді реальних доларів або еквівалентів на рахунках компанії-емітента. Завдяки цьому крипторинок отримав стабільний актив, прив’язаний до реальної вартості.

Більш складні приклади — токенізовані цінні папери. У 2023 році біржа Bitfinex випустила першу облігацію у форматі RWA-токена з 10% річних, що погашається за 3 роки.

Інший кейс — нерухомість. На спеціальних платформах можна купити токен, що дає частку від доходу, скажімо, торгового центру, або право голосу щодо управління цим об’єктом.

Практично будь-який актив може бути токенізований, якщо є механізм підтвердження його існування та прав у реальному світі.

Переваги RWA

Токенізація активів реального світу відкриває нові можливості для приватних інвесторів і компаній-емітентів:

• Дробове володіння і ширший доступ. Вартість токенізованого активу можна розділити на сотні чи тисячі часток. Це дозволяє будь-кому інвестувати невелику суму і стати співвласником дорогого активу. Інвестиції стають доступними ширшому колу людей, а не лише акредитованим гравцям.
• Ліквідність та швидкість розрахунків. Токен можна продати або використати під заставу буквально за лічені хвилини. Торги на DeFi-платформах проходять 24/7, а розрахунки за допомогою смартконтрактів виконуються автоматично і майже миттєво. Загалом це робить фінансові операції ефективнішими та дешевшими за рахунок усунення багатьох посередників.
• Прозорість та безпека транзакцій. Блокчейн забезпечує публічний реєстр всіх операцій. Кожен RWA-токен, кожен перехід права власності фіксується у розподіленому реєстрі, що важко підробити. Це підвищує довіру: інвестори можуть самі перевірити, що відбувається з їхніми активами, а ризик шахрайства знижується завдяки програмним смартконтрактам. Також реалізуються нові можливості контролю: наприклад, у прототипі блокчейн-реєстру нерухомості державний реєстратор зберігає право примусово перереєструвати токен у разі рішення суду або спадкування через закладені в код механізми.
• Нова форма залучення капіталу. Токенізація дозволяє бізнесам отримати інвестиції від глобальної спільноти, минаючи бюрократію традиційних ринків. Стартап може випустити токени, закріплені за часткою компанії, і залучити кошти від великої кількості дрібних інвесторів по всьому світу.
• Синергія з DeFi-продуктами. Токенізовані активи можна задіяти у різних протоколах DeFi: використовувати як заставу, надавати ліквідність, отримувати дохід від фармінгу тощо. Наприклад, використання RWA як забезпечення в DeFi-позиках може знизити волатильність і процентні ставки у порівнянні з чисто криптовалютними запозиченнями.

Ризики та виклики

Попри потенціал, сегмент RWA все ще молодий і має ряд серйозних викликів:

• Регуляторна невизначеність. Законодавство у світі лише наздоганяє тренд токенізації. У багатьох країнах не до кінця зрозуміло, чи вважаються RWA-токени цінними паперами, як їх оподатковувати і які ліцензії потрібні платформам. Регулятивні обмеження можуть гальмувати розвиток або накладати додаткові вимоги на учасників ринку.
• Необхідність довіри та аудитів. Децентралізація RWA є відносною — за кожним токеном стоїть актив реального світу, який хтось контролює офчейн. Інвестори змушені довіряти емітенту токена або кастодіану. Якщо компанія-емітент збанкрутує або недобросовісно використає кошти, токени можуть втратити цінність.
• Ліквідність та волатильність токенів. Хоча мета токенізації — підвищити ліквідність, на практиці багато RWA-токенів поки що слабо торгуються. Ринок активів реального світу не завжди такий же стрімкий, як криптовалютний. Ціна токена може відхилятися від справедливої вартості базового активу через спекуляції або низьку ліквідність.
• Складність оцінки та моніторингу. Визначити реальну вартість токенізованого активу часом складно — потрібні зрозумілі методики оцінки. Інвесторам доводиться аналізувати не лише ончейн-дані, а й офчейн-звіти.
• Технічні ризики. RWA-платформи базуються на смарт-контрактах, тож існує класичний ризик багів або зламів. У разі помилки в коді токенізації або злому контракту інвестори можуть втратити доступ до своїх токенів чи коштів. Також варто враховувати ризик збоїв оракулів — служб, що передають на блокчейн дані з реального світу (наприклад, ціну активу).

RWA і український ринок: приклади та перспективи

У січні 2024 року спілка Virtual Assets of Ukraine (VAU) презентувала Blockchain Estate Registry (BER) — блокчейн-реєстр нерухомості та землі. Проєкт впроваджує новий клас цифрових активів — title tokens, які безпосередньо відповідають записам про право власності на майно.

«Блокчейн-реєстр власності, на відміну від традиційного, — не просто список записів “хто і чим володіє”. Це одночасно цифрове середовище для проведення угод без посередників, зокрема реєстраторів та нотаріусів», — пояснив засновник проєкту Олексій Конашевич.

Наразі ініціатива залишається прототипом для демонстраційних цілей та ознайомлення користувачів з механізмом токенізації нерухомості.

У 2017 році в Києві було продано квартиру шляхом оформлення права власності через NFT-токен на платформі Propy. Це був один із перших у світі подібних кейсів, ініційований технопідприємцем Майклом Аррінгтоном. Хоч угоду тоді оформили як разовий експеримент, вона продемонструвала принципову можливість купівлі-продажу реального майна за криптовалюту з використанням блокчейну.